Аташе — це посада фахівця-радника, який спеціалізується на конкретній галузі (наприклад, військовій справі чи торгівлі) та працює при дипломатичному представництві. Як ілюстрація: він обіймав лише посаду аташе при одній із європейських дипломатичних місій (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 235). Також існували чутки, що разом із головнокомандувачем до Чаплинки прибудуть усі іноземні військові аташе, акредитовані в Криму (Гончар, Таврія.., 1957, 635).

Цей термін також означає молодший дипломатичний ранг у відомстві закордонних справ. Наприклад, аташе радянського посольства, який зустрів Федора Архиповича, провів його до зали очікування (Рибак, Час.., 1960, 857).

Ця комаха належить до родини несправжніх саранових і не утворює стад.

Атеїзм — це світоглядна позиція, що полягає в запереченні існування божества та відмові від релігійних вірувань; синонімічними поняттями є безбожність і безвір’я. Згідно з однією з думок, пропагандистська діяльність має обов’язково включати й поширення атеїстичних поглядів (Ленін, 10, 1949, 66).

Атеїзм поета Олександра Пушкіна, що гостро та дотепно викривав церковників і мракобісся, зберігає свою актуальність і в сучасний час (Наука.., 2, 1958, 51).

Особа, яка сповідує атеїзм; той, хто не визнає існування Бога або відкидає релігійну віру.

У автобіографічному фрагменті зазначається, що під впливом прочитаного світогляд автора радикально змінився: будучи в дитинстві надзвичайно віруючим, він уже у тринадцять років став послідовником атеїзму (Коцюб., III, 1956, 281).

У поемі “Кавказ” Тарас Шевченко, з позицій атеїста, викривав хижацьку колоніальну політику російського царату та вів боротьбу проти релігії (Іст. УРСР, І, 1953, 427).

Атеїстка — жіноча форма іменника «атеїст», що позначає особу жіночої статі.

Ателектаз — це патологічний стан, при якому відбувається здування та втрата повітряності ділянки легень, що призводить до її ущільнення. Зазвичай уражається частка або сегмент органа.

Це явище спричинене відсутністю повітря в альвеолах. До його розвитку можуть призводити: недостатній розвиток клітин альвеолярного епітелію; закупорка бронхів слизовим секретом (мокротою) або сторонніми предметами; онкологічні захворювання бронхів; а також збільшення лімфатичних вузлів, наприклад, при туберкульозі або раку легенів.