• афродизіак

    Афродизіак — це засіб, що застосовується для посилення сексуального бажання (лібідо), збільшення потенції та для гостроти відчуттів під час статевого акту. Термін утворено від імені Афродити, давньогрецької богині кохання.

  • афродизіака

    Афродизіак — це речовина, яка підсилює лібідо та спричиняє сексуальне збудження; до таких засобів належать, зокрема, статеві гормони.

    Це жіночий рід іменника, має закінчення -а. Повне пояснення знаходиться за словом “афродизіаки”.

  • афродизіаки

    Афродізіаки — це речовини, що посилюють сексуальне бажання та активність. Зазвичай це засоби, отримані з рослин або тварин, а іноді й такі стимули, як еротичні зображення, фільми чи література.

    Цим терміном також називають будь-яку субстанцію, що застосовується для посилення лібідо, статевої потужності та відчуттів під час інтимної близькості. Свою назву вона отримала на честь Афродіти, давньогрецької богині кохання.

  • афродизіоманія

    Патологічна зацикленість свідомості на пошуку речовин, що можуть посилювати сексуальну активність.

    Хворобливе прагнення вживати засоби, які активізують статеве збудження.

  • афродизія

    Докладніше про це поняття можна дізнатися у статті «еротизм».

  • афродизіяк

    Див. статтю «афродизіак».

  • афродитка

    У жаргоні — жінка, яка в лесбійських стосунках виконує пасивну роль.

  • афродиція

    Для отримання пояснення зверніться до статті «афродізіак».

  • афродіта

    У міфології стародавніх греків – одна з дванадцяти олімпійських богів, покровителька краси та любові, мати Ерота, яка панує над німфами та граціями. Згідно з гомерівським епосом, вона є донькою верховного бога Зевса та океаніди Діони.

    У переносному значенні так називають надзвичайно гарну жінку.

  • афрокубинський

    Афрокубинський — прикметник, що описує музичний напрям, зокрема джазовий стиль, який сформувався в межах бі-бопу наприкінці 1940-х років у Сполучених Штатах. Його відмінною рисою є синтез музичних традицій Африки та Куби, що виражається у запозиченні ритмів таких латиноамериканських танців, як мамбо, румба і самба, а також у включенні до ритм-секції характерних кубинських ударних інструментів: клавес, конґа, маракас, тимбалес тощо.