Цей пристрій призначений для встановлення моменту, коли небесні тіла з’являються над обрієм і коли вони за ним ховаються.
-
астесмус
Астесмус — це стилістична фігура, яка слугує прикрасою мовлення за допомогою влучних вставок: цитат, історичних згадок, дотепних зауважень, приказок, прислів’їв, сентенцій або афоризмів.
-
астигматизм
Астигматизм — це недолік оптичної системи ока або лінзи, через який виникає розмитість зображення.
-
астильба
Астильба — це рід багаторічних трав’янистих рослин, що належать до родини ломикаменевих. Природний ареал цих рослин охоплює регіони Південної та Східної Азії, а також Північної Америки. Окремі види цього роду вирощують у садах і парках з декоративною метою.
-
астроастенія
Астроастенія — це стан виснаження, що виникає у членів космічних екіпажів під час тривалих експедицій.
-
астроботаніка
Астроботаніка — це галузь астрофізики, присвячена дослідженню флори на поверхні інших планет, зокрема Марса. Цю наукову дисципліну започаткував видатний радянський учений Гаврило Андріанович Тихов, який дійшов цього, вивчаючи земні рослини в контексті умов існування на інших небесних тілах (Бесіди про всесвіт, 1953, 66).
-
астроглія
Астроглія — це нервова тканина, що формує опорну структуру центральної нервової системи. Наявність численних мітохондрій у її клітинах вказує на активну роль у метаболічних процесах.
-
астрогнозія
Вміння ідентифікувати сузір’я та окремі світила на нічному небосхилі, володіння відповідними знаннями про розташування зір.
Навичка визначати місцезнаходження в просторі та час, спираючись на картину зоряного неба, що застосовується в різних регіонах планети.
-
астрограф
Астрограф — це спеціальний пристрій, призначений для зйомки астрономічних об’єктів.
Як приклад, у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР запрацював потужний астрограф із шістьма камерами, здатний зафіксувати на фотопластинках одночасно понад 50% зоряного неба (за матеріалами газети “Вечірній Київ” від 8 жовтня 1958 року).
-
астроїда
Астроїда — це плоска крива, яка є частковим випадком гіпотрохоїди. Вона утворюється траєкторією точки, жорстко пов’язаної з колом, що перекочується без ковзання по внутрішній стороні іншого, нерухомого кола, радіус якого в чотири рази більший. Рухоме коло при цьому є дотичним до нерухомого зсередини.