• атомник

    Спеціаліст, який працює в царині атомної енергетики. Уривок із твору Чабаненка «Шляхами…» (1961) містить риторичне питання про те, яка держава продукує найбільше науковців, інженерів, агрономів, суднобудівників, лікарів, зоотехніків та фахівців з мирного атома, із відповіддю: «Наша!».

    Людина, що бажає розпочати війну з використанням ядерної зброї.

  • атласний

    Прикметник, що походить від іменника «атлас» та описує властивості, пов’язані з цією тканиною. Позначає: 1) виготовлений з атласу або властивий йому. Наприклад, про одяг: «Я думаю зробити тобі атласну білу [сукню]»; або про інші вироби: «…схованого за рожевою атласною завісою».

    У переносному значенні: 2) має вигляд, подібний до атласу; відзначається гладкістю та блиском. Як у літературному описі: «…атласна бинда ріки».

  • атласник

    Атласник — це історичний елемент жіночого гардеробу, нарядний вид сарафана, який шили з яскраво забарвленої шовкової або напівшовкової тканини.

  • атласовий

    Атласовий, -а, -е (рідковживане). Має таке саме значення, як і прикметник “атласний” у його першому тлумаченні. Приклад вживання: “Коли вже я в атласову сукню вберуся?” (Марко Вовчок, т. І, 1955, с. 107).

  • атлатль

    Атлатль — це метальний механізм, який використовували ацтеки для посилення кидка списа.

  • атле

    Атле — це жіночого роду металевий стрижень, призначений для закріплення декоративних елементів на їжі, переважно на холодних закусках.

  • атлет

    1. Особа, що професійно тренується для розвитку м’язової сили. За свідченням джерела, ця людина колись виступала в цирку та організовувала змагання серед силачів (Ю. Яновський). Переможцем визнається той спортсмен, сумарний результат якого у трьох вправах — жимі, ривку та поштовху — є найвищим (за даними спортивної літератури).

    2. Характеристика індивіда, що володіє надзвичайною тілесною силою та потужною, кремезною статурою.

  • атлетизм

    Атлетизм — це високий ступінь розвитку фізичних властивостей людини. Як приклад: київські футболісти запозичили від радянської футбольної школи такі риси, як атлетизм, старанність і працьовитість, але додали до них ще й високу технічну майстерність та яскравий темперамент (за матеріалами газети “Вечірній Київ” від 12 жовтня 1967 року).

    Також це поняття означає систему тренувань, мета яких — удосконалення фізичних кондицій спортсмена. Наприклад, у Росії, на відміну від культуризму, популярність отримав саме атлетизм, тобто всебічна фізична підготовка (журнал “Наука…”, №7, 1969 рік).

  • атлетика

    Атлетика — це комплекс фізичних тренувань, мета яких полягає в розвитку спритності, м’язової сили та загальної витривалості організму.

    Важка атлетика є спортивною дисципліною, що поєднує боротьбу, бокс і підняття важких предметів. Як приклад: на світовій першості з важкої атлетики радянський важкоатлет здобув титул чемпіона світу (за матеріалами газети “Радянська Україна” від 20 вересня 1962 року, стор. 4).

    Легка атлетика — це вид спорту, до програми якого входять бігові дисципліни, стрибки, метання списа, диска та інші. У творі “Любов” (1957, стор. 118) Юрія Збанацького персонаж Антті Тойвонен з ентузіазмом розповідає про навчання в інституті та про свою перемогу в змаганнях з легкої атлетики.

  • атлетичний

    1. Прикметник, що стосується атлетики. Як приклад: у нас популярний волейбол — гру, яка справді вимагає атлетичної підготовки та викликає сильні емоції (Веч. Київ, 26.VI 1961, 3); також — атлетичні вправи.

    2. Прикметник, що стосується атлета; властивий атлетові. Наприклад: біля міномета стоїть тридцятирічний Денис, чоловік атлетичної статури (Гончар, III, 1959, 55).