• атеїстка

    Атеїстка — жіноча форма іменника «атеїст», що позначає особу жіночої статі.

  • атектонічність

    Відхилення від основних закономірностей тектоніки.

  • ателектаз

    Ателектаз — це патологічний стан, при якому відбувається здування та втрата повітряності ділянки легень, що призводить до її ущільнення. Зазвичай уражається частка або сегмент органа.

    Це явище спричинене відсутністю повітря в альвеолах. До його розвитку можуть призводити: недостатній розвиток клітин альвеолярного епітелію; закупорка бронхів слизовим секретом (мокротою) або сторонніми предметами; онкологічні захворювання бронхів; а також збільшення лімфатичних вузлів, наприклад, при туберкульозі або раку легенів.

  • ательє

    Приміщення, де працюють художник, скульптор або фотограф. Як приклад наводиться випадок, коли Марійка не змогла потрапити у велике фотоательє, оскільки воно було замкнене (Донч., V, 1957, 222).

    Також це може бути майстерня з пошиття одягу, взуття або головних уборів. У художній літературі зустрічається опис кімнати, яка стала схожою на справжній салон мод (Собко, Стадіон, 1954, 240).

  • атематичний

    Атематичний, -а, -е: **Атематичні дієслова – це група дієслів без суфікса, що існували в давніх слов’янських мовах; їхні особові форми та інфінітив утворювалися шляхом прямого додавання відповідних закінчень до кореня, який співпадав з основою.

  • атемія

    У Стародавній Греції атемія була правовою санкцією, що передбачала повне або часткове відчуження особи від її політичних та цивільних прав.

  • а темпо

    муз. Вказівка на повернення до швидкості виконання, що була до зміни темпу.

  • аталик

    Див. статтю «Аталики».

  • аталики

    Аталик — це князь, найчастіше родич хана, якому доручали виховання дітей з правлячої родини. У його домі ханські діти отримували відмінну фізичну та військову підготовку. Відносини між аталиком і вихованцем зберігалися протягом усього життя і відрізнялися надзвичайною міцністю.

  • аталицтво

    Аталицтво — це традиційна система обов’язкового виховання дітей поза межами їхньої власної сім’ї. Такий звичай, згідно з яким дітей аристократів віддавали на підготовку васалам до настання повноліття, існував серед кавказьких народів, арабів, кельтів та інших.

    Зокрема, юнака з ханської династії з ранніх років відправляли до Черкесії. Там під опікою аталиків — місцевих князів, що часто були родичами хана, — він отримував відмінну фізичну та військову освіту.

    Відносини між вихованцем та його аталиком зберігалися протягом усього життя і відрізнялися надзвичайною міцністю. Подібні тісні зв’язки виникали й між кримськими ханами та їхніми емельдешами, тобто «молочними братами» — синами аталиків.