• алкоголіметрія

    Алкоголіметрія — це метод визначення концентрації спирту в розчинах на основі води (таких як горілка, вино чи пиво) шляхом вимірювання їхньої густини.

    Цим терміном також називають саму процедуру аналізу відсоткового вмісту етанолу в спиртовмісних напоях, що синонімічно поняттю «спиртометрія».

  • алкоголічка

    Алкоголічка — це жіноча форма від іменника «алкоголік», що позначає жінку, яка страждає на алкоголізм.

  • алкоголічний

    Алкоголічний — прикметник, що описує ознаки, властивості або зв’язок із алкоголем.

  • алкоголь

    АЛКОГОЛЬ, -ю, ч. Хімічна речовина — етиловий спирт. Ця речовина має шкідливий вплив на організм людини, зокрема на нервову, серцево-судинну системи та печінку (Наука.., 12, 1956, 23).

    У розмовному мовленні цим словом також називають міцні спиртні напої, зокрема горілку. Наприклад, про людину можуть сказати, що вона розтрощила собі нерви через нічні гулянки та вживання алкоголю (Н.-Лев., IV, 1956, 230). Також можна відзначити, що хтось ніколи не допускав надмірного вживання таких напоїв (Вільде, На порозі, 1955, 306).

  • алкогольний

    Прикметник, що утворений від іменника «алкоголь» і пов’язаний з його значенням.

    Такий, що має в своєму складі алкоголь. Наприклад: алкогольні напої.

    Спровокований або викликаний впливом алкоголю. Наприклад: алкогольне отруєння організму.

  • алкоголят

    Більш детальне пояснення значення цього терміна можна знайти в статті «алкоголят».

  • алкоголяти

    Алкоголяти — це органічні сполуки, що за структурою подібні до солей. Вони утворюються, коли в молекулі спирту атом металу заміщує водень у гідроксильній групі. Ці речовини мають широке використання в органічному синтезі.

    Слово “алкоголят” є відповідником до терміна “алкоголяти”.

  • алкоголятний

    Властивий алкоголятам або пов’язаний з ними.

  • алмазний

    АЛМАЗНИЙ, -а, -е. Прикметник, утворений від іменника «алмаз». 1. Створений за участю алмазної грані. Наприклад, вироби зі склотермосного заводу, виготовлені майстрами з таким інструментом, мають славу поза межами республіки (Веч. Київ, 8.VIII 1957, 1).

    2. Виготовлений з алмазу (у першому значенні цього слова). Так, алмазні різці підвищують ефективність роботи (Різальні інстр., 1959, 16).

    3. Властивий алмазу, такий, як у алмаза. У художній літературі описується, як зірка на небі випромінює яскраве, схоже на алмазне сяйво, яким можна милуватися, але важко знайти знову (Н.-Лев., IV, 1956, 232).

    * У переносному значенні. Наприклад, про бризки води, що нагадують блиск дорогоцінного каменя: «Бризки алмазні летять з-під турбін» (Дор., Єдність, 1950, 61).

  • алмазник

    Алмазник — це спеціаліст у галузі пошуку, видобутку та переробки алмазів.