АРФ’ЯРКА, -и, іменник жіночого роду, застаріле. Жінка, яка грає на арфі; виконавиця на цьому інструменті. У художньому тексті описано, що арф’ярка уважно дивилася на чоловіка, тоді як її руки несвідомо перебігали по струнах інструмента (Фр., І, 1955, 339).
-
архаїзація
Архаїзація — це іменник жіночого роду, що означає процес або дію, яку описує дієслово “архаїзувати”.
Як приклад використання можна навести твердження, що письменник П. Панч наслідує найкращі зразки радянської російської історичної прози, для якої не властиві ні навмисне старіння мови твору, ні його надмірне оновлення (за матеріалами журналу “Радянське літературознавство”, №1, 1963 р., стор. 25).
-
архаїзм
1. Явище, що втратило актуальність і є свідченням давніх часів.
2. У мовознавстві — слово, фразеологізм або форма граматики, які більше не вживаються в сучасній мові. Як ілюстрація: “[Пісні] цікаві тим, що з’явилися порівняно недавно, про що свідчить розмовна мова — чиста, позбавлена архаїзмів, хоч іноді й з місцевим відтінком” (Фр., XVI, 1955, 53).
-
архаїзувати
Архаїзувати — дієслово, перехідне, може вживатися як у доконаному, так і в недоконаному виді. Означає навмисне наділяти щось ознаками архаїки, копіювати чи відтворювати давні художні форми та прийоми.
-
архаїка
Архаїка — це давнина, предмети старовини та все, що має ознаки минулих часів. Лише необізнані люди можуть вважати, наприклад, народний орнамент чимось віджилим, що належить до архаїки (за матеріалами “Літературної України” від 7 грудня 1962 року, сторінка 2).
-
архаїчний
Прикметник “архаїчний” має два основні значення. Перше — це те, що належить до давніх часів, є старовинним або стародавнім. Як приклад можна навести архаїчну добу (VII–VI століття до нашої ери), коли скіфи провадили головну торгівлю з Кавказом та державами Передньої Азії (за “Нарисами стародавньої історії УРСР”, 1957).
Друге значення стосується слів або понять, що вже не вживаються в сучасній мові, тобто застарілих. Така архаїчна лексика іноді використовується письменниками в художніх творах, щоб надати опису певних подій або явищ колориту старовини (згідно з “Курсом сучасної української літературної мови”, 1951).
-
архаїчність
Це абстрактний іменник жіночого роду, що позначає властивість або стан, виражені прикметником «архаїчний».
-
архаїчно
Прислівник, утворений від прикметника «архаїчний».
-
археограф
Археограф — це особа, яка професійно займається археографією.
-
археографічний
Прикметник, що описує все, що має відношення до археографії — галузі знань, пов’язаної з вивченням, описом і публікацією старовинних рукописів та історичних документів.
Наприклад, так можна охарактеризувати дослідницьку або видавничу роботу в цій сфері.