• ларі

    1. Національна валюта Грузії, що ділиться на 100 тетрі, введена в обіг 1995 року замість грузинського купона.

    2. (іст.) Старовинна срібна монета в Грузії, що переважно карбувалася в ХІІІ–ХІХ століттях.

  • ларіон

    1. Рідкісна чоловіча ім’я, що походить від грецького імені Хіларіон (дав.-гр. Ἱλαρίων), утвореного від слова “веселий”, “радісний”.

    2. Розмовний варіант написання та вимови імені Ларион, яке є українською народною формою церковного імені Іларіон.

  • ларіонівна

    По батькові від чоловічого імені Ларіон (народна форма церковного імені Іларіон), що вживається після жіночого імені або замість нього.

  • ларіонович

    1. По батькові чоловіка, утворене від імені Ларіон (народно-розмовна форма канонічного імені Іларіон).

    2. Прізвище, утворене від того ж імені Ларіон, що вказує на ім’я предка (батька).

  • ларморівський

    1. Стосовний до Джозефа Лармора (1857—1942), ірландського фізика та математика, пов’язаний з його науковими працями та відкриттями.

    2. У фізиці: що описує явище прецесії орбіт електронів у атомі в магнітному полі або пов’язаний з нею (наприклад, ларморівська прецесія, ларморівська частота, ларморівський радіус).

  • ларніт

    Ларніт — мінерал класу силікатів, рідкісний кальцієвий алюмосилікат, що зустрічається в метаморфічних породах.

  • ларсеніт

    Ларсеніт — рідкісний мінерал класу силікатів, свинцево-цинковий силікат з формулою PbZnSiO₄, названий на честь данського геохіміка та мінералога Лареса Петерсена (Lars Peter Larsen).

  • ларьок

    1. Невелика торгова точка, зазвичай тимчасової конструкції, для продажу товарів першої необхідності, газет, журналів, закусок тощо; кіоск.

    2. Розм. невеликий закритий ящик, скриня або шафа для зберігання різних речей, продуктів.

    3. Заст. великий дерев’яний ящик для зберігання зерна, борошна або інших сипучих продуктів.

  • лас

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Львівської області.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області.

  • ласач

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну сімейну лінію чи історичну особу.

    2. Назва географічного об’єкта (наприклад, річки, урочища, колишнього поселення) в Україні, зокрема в Західних регіонах.

    3. У місцевих говірках — можливе позначення людини з певною рисою характеру (від діалектного “ласа” — жадібний, ненажера) або ж прізвисько.