Асигнація — історична назва паперових грошових знаків, що перебували в обігу в Російській імперії з 1769 по 1843 рік.

Ці банкноти, наприклад, згадуються в художній літературі: героїня відкрила скриню та дістала вісім сотень карбованців саме асигнаціями.

Наприкінці правління імператриці Катерини II кількість таких паперових грошей в обігу значно зросла; їх можна було обміняти на монети за офіційно встановленим курсом.

У розмовній мові минулих часів це слово також вживалося для позначення будь-якого паперового грошового знака.

1. Процес або дія за значенням дієслова «асигнувати».

2. Кошти, призначені для певних цілей або потреб. Наприклад, бюджетні кошти на медицину та спорт щороку збільшуються (за матеріалами газети «Радянська Україна», 1961).

Асидол — це темно-бура масляниста рідина, яка не розчиняється у воді, має різкий специфічний запах і є сумішшю нафтенових кислот. Її виробляють шляхом обробки сірчаною кислотою відходів, що виникають під час лужного очищення нафтових дистилятів (гасових, солярових, масляних). Цю речовину застосовують як антисептик (зокрема для деревини), емульгатор, розчинник тощо.

Також асидолом називають рідину, призначену для чищення до блиску різних металевих предметів: музичних інструментів, армійських ґудзиків і пряжок, корабельного спорядження та іншого.

В англійському середньовіччі це поняття позначало окремі королівські акти, загальні постанови й укази, а також спеціальні тиски позовів та судових засідань, що проводилися з виїздом на місце.

У Франції того ж періоду так називали розпорядження, видані впливовими феодалами (сеньйорами).

В епоху Середньовіччя в низці держав під цим терміном розуміли кодифіковані збірники законодавства. У нинішніх Англії та Франції він означає виїзні сесії судових органів.

Асиндетон — це стилістична фігура, що полягає в навмисному пропуску сполучників між однорідними членами речення або частинами тексту, завдяки чому мова набуває більшої динаміки, енергійності та лаконічності.