Цим терміном в іспанській мові позначають плитку для облицювання (детальніше див. статтю «азулежу»).
-
асур
Дивіться статтю «асур».
-
асури
В індуїстській міфології асури — це могутні істоти, що протистоять богам, але належать до нижчого пантеону. Колись вони мешкали на небі й мали рівний з богами статус, проте через нескінченні протистояння були вигнані з небес і деградували до демонічної сутності.
Приводом для однієї з таких суперечок стало чарівне дерево: його коріння проростало в царстві асурів, тоді як гілки з соковитими плодами знаходилися у володіннях богів.
Крім того, світ асурів — це один із шести світів (разом із світами богів, людей, тварин, голодних духів-претів та пекла), куди за законами карми можуть потрапити живі істоти після переродження. Саме так він представлений на релігійному зображенні, відомому як “колесо життя”.
-
асфальт
1. Асфальт — це в’язка чорна речовина, яка може бути природною або штучною; останню виробляють із бітумів та дрібномеленої мінеральної сировини. У художній літературі зустрічаються згадки про покриті асфальтом площі, освітлені бурштиновим сяйвом ліхтарів. Також історично зафіксовано, що вперше в СРСР кольорове асфальтне покриття використали на трасі між Києвом та Харковом.
2. Цим же терміном називають дорожнє полотно чи пішохідну доріжку, вкриті подібною сумішшю. У літературних творах описуються, наприклад, швидкісна їзда автомобіля по гладкому асфальтовому шляху або цокіт кінських підків по міських асфальтованих вулицях.
-
асфальтен
Дивіться статтю «асфальтени».
-
асфальтени
Асфальтени — це органічні сполуки з великою молекулярною масою, які отримують шляхом виділення з нафти.
Вони мають вигляд порошку, забарвленого в насичений темно-коричневий або чорний колір.
Ці речовини є однією з основних складових бітуму.
-
асфальтівка
Асфальтівка, -и, ж., розм. Дорога, покрита асфальтовим покриттям.
Як приклад використання: автомобіль швидко їде степом, а по обидва боки від асфальтівки, в пишному цвіту, біліють акації (за матеріалом газети “Літературна Україна” від 5 червня 1970 року, сторінка 2).
-
асфальтний
Прикметник «асфальтний» має таке сабе значення, як і слово «асфальтовий». Ілюстрацією вживання є цитата з твору Воронька «Драгі..» (1959, стор. 18): «Я йду по вулицях пустих асфальтних».
-
асфальтник
Асфальтник — це працівник, що займається укладанням асфальтового покриття на дорогах, вулицях та інших подібних об’єктах. Як приклад використання: бригадир асфальтників поглянув на Галину (журнал «Заря», роман «Світло», 1961, сторінка 18).
-
асфальтниця
Іменник жіночого роду, що позначає особу жіночої статі, яка працює з асфальтом або займається асфальтуванням.