Алкоголіз — це хімічна реакція обмінного розкладу, у якій беруть участь спирти. Як приклад можна навести взаємодію хлористого ацетилу з етиловим спиртом, що призводить до синтезу етилацетату. За своєю суттю цей процес є аналогічним до гідролізу.

1. Синонімічне поняття до терміна “спиртування”.

2. Процес, що позначає дію за значенням дієслова “алкоголізувати”.

Алкоголізм — це хронічна хвороба, яка виникає через систематичне та тривале вживання алкогольних напоїв.

У розмовній мові цим терміном також називають саме зловживання спиртним, тобто пияцтво.

Алкоголік — це людина, яка страждає на хронічну хворобу алкоголізм; те саме, що й п’яниця.

У художньому тексті зазначено, що очі таких людей можуть блищати, наче скляні чи кришталеві, що є характерним для найважчих періодів їхнього захворювання (цитата з твору Миколи Левицького, 1956).

Також існує вживання словосполучення «хронічний алкоголік».

Алкоголіметрія — це метод визначення концентрації спирту в розчинах на основі води (таких як горілка, вино чи пиво) шляхом вимірювання їхньої густини.

Цим терміном також називають саму процедуру аналізу відсоткового вмісту етанолу в спиртовмісних напоях, що синонімічно поняттю «спиртометрія».

Алкоголічка — це жіноча форма від іменника «алкоголік», що позначає жінку, яка страждає на алкоголізм.

АЛКОГОЛЬ, -ю, ч. Хімічна речовина — етиловий спирт. Ця речовина має шкідливий вплив на організм людини, зокрема на нервову, серцево-судинну системи та печінку (Наука.., 12, 1956, 23).

У розмовному мовленні цим словом також називають міцні спиртні напої, зокрема горілку. Наприклад, про людину можуть сказати, що вона розтрощила собі нерви через нічні гулянки та вживання алкоголю (Н.-Лев., IV, 1956, 230). Також можна відзначити, що хтось ніколи не допускав надмірного вживання таких напоїв (Вільде, На порозі, 1955, 306).