Асонансовий, -а, -е. Поетичний прикметник, що походить від іменника «асонанс». У творчості поета Максима Рильського нерідко вживається для опису рими, заснованої на асонансі, наприклад, у сполученнях «простим — зростом», «титанів — розтанув» (журнал «Українська література», №10, 1957, стор. 55).
-
аскетика
Аскетика — це вчення, що визначає принципи праведного життя.
У православній богословській науці це галузь, присвячена дослідженню того, як людська сутність відновлюється через практику християнського подвижництва.
Вона також є дисципліною, яка вивчає фундаментальну природу самого християнського подвигу та самовдосконалення.
-
аскетичний
Прикметник, що описує когось або щось, що володіє характерними рисами аскета або властивостями аскетизму.
У художньому творі згадується, що навпроти митрополичого крісла висів портрет Петра Могили, який, попри гарне грецьке класичне обличчя, мав дещо суворий, стриманий вигляд (Н.-Лев., І, 1956, 363).
У літературному аналізі зазначається, що автор Сосюри вдало відтворив думку, ніби революційний рух — це зовсім не суворе заперечення приватного життя, а скоріше небачений розвиток як суспільних, так і індивідуальних емоцій звичайної людини, що до нього долучилася (Поезія.., 1956, 154).
-
аскетично
Прислівник, утворений від слова “аскетичний”. У наведеному прикладі з твору описується, як персонаж (отець Харитін) знесилив та виснажив своє тіло через турботи та суворі тривалі пости, які священики того часу дотримувалися з надзвичайною строгістю, подібною до аскетизму.
-
аскітрій
Візантійський монастир або спільнота ченців.
-
аскія
Аскія — це жартівлива розмова, що народжується без підготовки в межах узбецького фольклору.
-
асклепіон
Асклепіон — це медичний заклад у Стародавній Греції, що зазвичай містився при святилищах або на терасах при храмах.
У цих спорудах у античні часи працювали лікарі та здійснювалося лікування.
Згідно з давніми переказами, саме в таких місцях діяльність здійснював Асклепій, який вважається основоположником медичної науки.
-
аскогон
У ботаніці: розширена основа архікарпа, що має форму нижнього розширення, властива грибам-аскоміцетам та лишайникам.
Див. також статтю «архікарп» для отримання додаткової інформації.
-
аскокарп
Аскокарпом називають плодове тіло, що утворюється у грибів, які належать до класу аскоміцетів.
-
аскоміцет
Дивись визначення слова “аскоміцети”.