Словник Української
1. філос. Властивість, яка є суттєвою та невіддільною від об’єкта чи феномена. Наприклад, рух вважається атрибутом матерії.
2. Характерна риса або предмет, що слугують виразною прикметою певної особи чи явища. Як ілюстрація: скромність і строгість описуються як невід’ємні, святі атрибути Леніна; пальма в Туреччині є символом родючості та неодмінною приналежністю весільного ритуалу.
3. грам. У мовознавстві, зокрема західноєвропейському, це термін-відповідник поняттю «означення».
У граматиці: що має означувальну функцію.
Цей термін також позначає член речення, який виконує роль означення.
Абстрактний іменник, утворений від прикметника «атрибутивний».
Властивість, що відповідає значенню цього прикметника.
Це практика визначення авторства художнього твору або його належності до певного мистецького напряму, що не має достатніх підстав для такого висновку.
Атрибуція — це процес встановлення достовірності (автентичності) художнього твору, а також визначення його автора, місця та часу створення; синонім слів «достовірність», «автентичність». Наприклад, точно встановленою є атрибуція сепії «Тріо» (за книгою «Життя і творчість Т. Г. Шевченка», 1959, стор. 346).
В медицині: стан, коли волосся повністю відсутнє.
Це пілон, переріз якого має форму прямокутника.
Аттифе – це жіночий головний убір у вигляді невеликої шапочки, що має серцеподібну форму та каркасну основу. Його традиційно виготовляли з чорного оксамиту, декоруючи пір’ям і дорогоцінними каменями. Цей предмет одягу став популярним у Франції в XVI столітті.
Історичний термін “аттифе” також позначає каркас для головного убору, виконаний у формі серця. На таку основу в епоху пізнього Середньовіччя та Відродження натягали легку вуаль.
Див. статтю «Атицизм».
Прикметник, що походить від слова «аттик».
Аттичною базою називають основу колони чи пілястри (переважно в іонічному ордері), яка має у своїй будові плінт, а на ньому розташовані ширший та вужчий вали (торуси), між якими знаходиться скоція.
Аттичний ордер — це архітектурна система з вертикальних опор і горизонтальних балок, створена в Стародавній Греції для архітектурного оздоблення пілонів; колони цього ордера мали витончені пропорції (їхня висота перевищувала товщину в 11 разів) і завершувалися капітеллю, що нагадує дзьоб.