• амаро

    Амаро — це італійський міцний алкогольний напій з гіркуватим смаком, який традиційно вживають як аперитив.

  • альтиметр

    Альтиметр — це чоловічого роду пристрій, призначений для вимірювання висоти над рівнем моря або висоти польоту літального апарата; синонім — висотомір.

    До цієї категорії належать надзвичайно чутливі металеві барометри, шкала яких дає змогу прямо відчитати значення висоти місцевості (Фізика, І, 1957, 61).

    Приклад використання: покажчик альтиметра фіксував сім тисяч метрів (Кучер, Голод, 1961, 454).

  • альтиметрія

    Вимірювання висоти над рівнем моря або висоти польоту літального апарата за допомогою спеціального приладу — альтиметра.

    Розділ прикладної геометрії, що вивчає методи та способи визначення висот різних об’єктів.

  • альтипланація

    Альтипланація — це процес вирівнювання поверхні в умовах холодного або помірного клімату, що характерний для полярних регіонів та високогір’я, зокрема вершинних частин хребтів. Він відбувається переважно під впливом таких чинників, як вивітрювання та нівація.

  • альтіс

    В епоху античної Греції альтісом називали прямокутну, обнесену стіною територію, де розташовувалися храми та вівтарі для жертвоприношень.

    В давньоримській архітектурі аналогічний за призначенням сакральний простір еволюціонував у форум.

  • альтовий

    Альтовий, -а, -е. Прикметник, утворений від іменника «альт». Характеризує щирий, ледь тремтячий спів, подібний до звучання струни альта, як у цитаті: «Стиха лунав… голос» (Автом., Щастя.., 1959, 65).

    Сполучення «альтовий голос» має таке саме значення, що й «альт» у першому (вокальному) значенні цього слова. Наприклад: «Невеличкі школярі… співали чудовими альтовими голосами» (Н.-Лев.., II, 1956, 403).

  • альтруїзм

    Альтруїзм — книжне іменникове поняття, що означає безкорисливу турботу про добробут інших людей та здатність віддавати їхнім інтересам пріоритет перед власними; антонім до слова “егоїзм”. У творі Івана Франка “Захар Беркут” перемога альтруїстичних ідей над егоїзмом класовим сприймається як дещо утопічна і не цілком правдоподібна (зауваження Коцюбинського, III, 1956, 39).

  • альтруїст

    Альтруїст, -а, чол., книжн. Особа, для якої характерна самовіддана турбота про благо інших; той, хто керується в житті альтруїзмом. Антонім до слова «егоїст».

    Цікаво було б розгадати психологію фахівців з чужих проблем; мабуть, це якісь надзвичайні альтруїсти, адже у них, напевно, не лишається часу на власні справи (Л. Укр., II, 1951, 53).

  • альтруїстичний

    АЛЬТРУЇСТИЧНИЙ, -а, -е. Книжне слово. Такий, що ґрунтується на альтруїзмі або сповнений ним. За її невиразної та не схильної до самовідданості вдачі подібна ситуація може спонукати її ще глибше замкнутися в собі (Л. Укр., V, 1956, 399).

  • альтруїстичність

    Абстрактний іменник, утворений від прикметника «альтруїстичний».

    Якість або характеристика, що відповідає значенню слова «альтруїстичний».