Відверта назва ознаки, що відповідає значенню прикметника «амебоподібний».

Щоб отримати пояснення цього терміна, зверніться до статті «амебоцид».

Властивість фізичної або хімічної речовини знищувати амеби, особливо тих, що є збудниками захворювань у людей та тварин.

Більш детальну інформацію можна знайти в статті, присвяченій амебоцитам.

Амебоцит — це формений елемент гемолімфи (крові) у безхребетних тварин, який забезпечує імунний захист організму, виконуючи функції, подібні до ролі лейкоцитів у хребетних тварин та людини.

Ці клітини мають здатність до амебоподібного пересування, здійснюваного за рахунок переміщення своєї цитоплазми (протоплазми).

Вроджена патологія, що проявляється вже в перші тижні після народження підвищеною схильністю до кровотеч та дефіцитом тромбоцитів (тромбоцитопенією). Ці порушення спричинені повною відсутністю або критично низькою кількістю мегакаріоцитів у кістковому мозку. Захворюванню також властиві аномалії формування скелета та різних внутрішніх органів.

Стан кісткового мозку, при якому мегакаріоцити практично відсутні або їхня чисельність різко знижена, що призводить до недостатку тромбоцитів у периферичній крові.

Фармакологічний препарат, що за своїми властивостями є аналогом амізилу; його призначають для лікування хвороби Паркінсона та заїкання.

Амезит — це мінерал спеціалізованої термінології, який за хімічною структурою є гідроксилалюмосилікатом заліза та магнію.

У природному середовищі він належить до рідкісних.

Амелія — це вроджена вада, яка характеризується повним відсутністю верхніх або нижніх кінцівок. Її причиною є порушення формування ембріона під час внутрішньоутробного періоду.

Цю аномалію розвитку нерідко спричиняє вживання препарату талідомід на початкових етапах вагітності.

Амелобластома — це доброякісне новоутворення, що розвивається з епітеліальних клітин. Її характерною ознакою є утворення тканинних структур, морфологічно схожих на зародковий орган зубної емалі. Найчастіше ця пухлина локалізується всередині щелепної кістки.