Аміноксидази — це ферменти, які прискорюють реакцію окислювального дезамінування амінів, внаслідок чого утворюються альдегіди, аміак та перекис водню. Вони поширені в організмах тварин і людей (зокрема, в печінці, нирках та кишковій слизовій оболонці), а також присутні у рослин і бактерій. Їхня функція полягає в нейтралізації шкідливих амінів, що виробляються в кишечнику внаслідок діяльності гнильних бактерій.

Амілопектин є одним із основних полісахаридів, що разом з амілозою утворює крохмаль.

Його характерною властивістю є реакція з розчином йоду, внаслідок чого сполука набуває синього кольору.

Речовина практично не розчиняється у воді кімнатної температури.

При взаємодії з окропом вона набухає і формує в’язку, клейку масу, яка становить основу клейстеру.

Завдяки цим якостям амілопектин знайшов застосування як клейова основа, а також використовується у виробництві харчових продуктів.

Див. визначення слова “амілопласти”.

Амілопласти — це один із видів лейкопластів, безбарвних пластид. Ці внутрішньоклітинні структури рослин відповідають за утворення та запасання крохмалю. Місцем їх формування є тканини таких органів, як кореневища, корені, бульби та насіння.

Медичний стан, при якому міміка обличчя значно зменшується або повністю зникає; цей симптом часто виникає внаслідок певних хвороб нервової системи.

Порушення, що викликане нервовими розладами, в результаті якого людина втрачає здатність адекватно виражати свої думки та емоції за допомогою виразів обличчя і рухів.

Дивись статтю «амі́ни».

Аміназин — це фармацевтичний засіб, який використовують для лікування розладів нервової системи та психічних хвороб. Він також підсилює ефект снодійних, наркотичних препаратів і численних анальгетиків. За своєю формою це білий або з жовтуватим відтінком порошок, що добре розчиняється у воді, спирті та хлороформі. Препарат вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

Аміни — це органічні сполуки, що містять азот і походять від аміаку. Вони утворюються, коли один або кілька атомів водню в молекулі аміаку заміщуються на вуглеводневі радикали.

Згідно з будовою своїх молекул, аміни вважаються похідними речовинами від аміаку (Заг. хімія, 1955, с. 439).