Ареографія — це галузь планетології, що спеціалізується на дослідженні та характеристиці особливостей марсіанського рельєфу, а також на картографуванні поверхні цієї планети.

1. Невелика ділянка, що має форму кільця чи вінчика та чітко відмежована від навколишнього простору.

2. Ділянка шкіри навколо соска молочної залози, що має інший, зазвичай темніший, пігмент.

3. Ділянка райдужної оболонки ока, що прилягає безпосередньо до зіниці.

4. Компактний внутрішній дворик, часто з квітником і фонтаном, у заміській віллі часів Стародавнього Риму.

Це запальний процес, що локалізується в тканинах молочної залози в межах ареоли (навколососкового кільця) та є різновидом маститу.

Ареологія — це галузь палеонтології, яка досліджує планету Марс.

Ареометр — це фізичний прилад чоловічого роду, призначений для вимірювання густини та питомої ваги рідких речовин. Для дослідження, наприклад, питомої ваги молока застосовують спеціальну різновид такого приладу — молочний ареометр (Колг. енц., II, 1956, 80).

1. В античних Афінах це був верховний орган, що здійснював як судову, так і політичну владу.

2. У переносному, здебільшого жартівливому чи іронічному значенні — це зібрання впливових осіб, що зібралися для обговорення та вирішення певних справ.

Ареостиль — це архітектурна конструкція у вигляді колонади, що оточує храм або іншу споруду, для якої характерна значна відстань між колонами.

Арештант — це особа, яку затримано та утримується під вартою; заарештована людина або в’язень.

У художній літературі це слово вживається для позначення ув’язнених: наприклад, коли арештанти беззаперечно виконують розпорядження наглядача (Фр., 1951); або коли вони постають у в’язничному одязі серед похмурої атмосфери тюрми (Коцюб., 1955); також вони фігурують у сценах прощання із рідними місцями (Донч., 1956).

Арештантка — жіночий відповідник до іменника «арештант». У художній літературі слово вживається, наприклад, у такому контексті: «До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів» (Фр., XIII, 1954, 103). Також зустрічається в репліці: «Треба б лікаря для арештантки», — сказала вона з байдужістю, звертаючись до поручика (Досв., Вибр., 1959, 83).