Арктангенс — це обернена тригонометрична функція, яка для заданого числа визначає такий кут, тангенс якого дорівнює цьому числу.

Частина тонкого плаского матеріалу (наприклад, паперу, фанери, картону) із заданими формою та розмірами. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Фр., III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Шовк., Інженери, 1956, 150).

Спеціальний термін для одиниці вимірювання обсягу книжкового видання, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] “Тіні забутих предків”, розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Коцюб., III, 1956, 402).

Авторський аркуш — це друкований аркуш із заздалегідь встановленою кількістю знаків (зазвичай 40 000), що використовується як одиниця для визначення обсягу роботи, виконаної автором, або розміру літературного твору.

Зменшувальна форма до слова “аркуш”: невеликий або тонкий лист паперу.

Ілюстрація вживання: у листах можна надсилати кілька таких листочків, дозволених для однієї поштової марки (Коцюбинський).

Ілюстрація вживання: написання чимось, наприклад олівцем, на невеликому паперовому листку (Забіла).

Арлекін — це типовий герой італійської комедії дель арте (відомої також як “комедія масок”). Його відмінними рисами були костюм, зшитий з яскравих різнобарвних клаптиків, та чорна напівмаска. На сцені цей персонаж виступав у амплуа кмітливого слуги, що часто поводився як блазень.

Арлекінада — це коротка сценічна вистава (часто пантоміма), центральним персонажем якої є арлекін.

Цей жанр сформувався в Польщі у XVI–XVII століттях як частина так званої м’ясопусної комедії, що мала переважно сатиричний характер, і до якої входили також інтермедії.

1. Загальна назва всіх видів збройних сил держави, що включають сухопутні війська, флот та авіацію. Як зазначається у художній літературі, доля справедливих армій завжди прекрасна (Гончар, І, 1954, 3). Інші твори описують, наприклад, розповіді про службу в армії (Коз., Сальвія, 1959, 41). Окремо виділяється поняття діюча армія — це війська, розташовані на фронті під час війни, про що йдеться в історичних джерелах (Скл., Легенд. начдив, 1957, 19). Радянська Армія — офіційна назва армії СРСР, що використовувалася з 1946 року, діяльність партійних організацій якої регулювалася документами КПРС (Статут КПРС, 1961, 27). Попередня назва, що існувала до 1946 року, — Червона Армія, яку, згідно з історичними працями, населення сприймало як визволительку (Іст. УРСР, II, 1957, 191).

2. Сухопутні війська держави як окремий вид збройних сил.

3. Велике оперативне об’єднання, сформоване з кількох корпусів або дивізій різних родів військ для виконання бойових завдань у воєнний час. Як приклад можна навести Приморську армію, яка разом з іншими частинами вела оборонні бої (Кучер, Чорноморці, 1956, 110).

4. (Дореволюційне вживання) Основна частина сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала особливих службових привілеїв. Це значення відображено в літературних творах (Шевч., І, 1951, 397).

5. (Переносне значення: кого, чого) Велика кількість людей, об’єднаних спільною метою, діяльністю, ознакою тощо. Це поняття використовується, наприклад, у відомому гімні «Інтернаціонал» для позначення трудящих, у політичній публіцистиці — для опису армії пролетаріату (Ленін, 13, 1949, 73), а також для назви об’єднання прихильників певних ідей, як-от армія юних мічурінців (Юним мічур.., 1955, 3).