Апойкія — це історичний термін, що позначає нове поселення (виселок), засноване переселенцями під час другої хвилі колонізації в регіонах грецьких міст-колоній.
-
апокаліпсис
Цей іменник чоловічого роду позначає давній християнський текст, створений у першому столітті нашої ери. Ця книга, що належить до церковного письменства, містить збірку таємничих пророцтв, присвячених кінцю світу.
-
апокаліпсичний
Прикметник, що походить від іменника «апокаліпсис» та характеризує щось пов’язане з ним. Наприклад: апокаліпсичні образи майбутнього.
-
апокаліптика
Це галузь знань, що досліджує апокаліпсиси.
-
апокаліптичний
АПОКАЛІПТИЧНИЙ, -а, -е. Має таке саме значення, як і слово “апокаліпсичний”. У художньому творі “Таврія” (1952, стор. 115) Олеся Гончара персонаж Гриша з одержимістю поширював серед оточуючих почуття безнадії та розпачу, лякаючи їх похмурими апокаліптичними образами прийдешнього.
-
апокриф
Апокриф — це давній релігійний твір легендарного характеру, який не повністю відповідав офіційній церковній доктрині, через що його відкидала церква та не вважала священним текстом.
Як ілюстрація: у працях відзначається, що науковець Ренан, на думку автора, марно зневажливо ставився до неканонічних євангелій та різноманітних апокрифів.
Також наводиться приклад, що в окремих апокрифах, де описується боротьба Бога з дияволом як протистояння двох рівносильних сторін, явно порушується феодальний принцип підпорядкування нижчих вищим, що було основою ієрархії тогочасної суспільної системи.
-
апологія
Апологія, -ї, ж., книжн. Слово означає захист або вихваляння когось або чогось, що може бути висловлено усно або письмово.
Як приклад використання: у публіцистиці найчастішим способом апології капіталізму є прагнення його прихильників представити цей суспільний устрій в сучасних реаліях як “новий” та якісно інший (Ком. Укр., 5, 1961, 73).
-
апомікт
Особина, яка з’явилася на світ внаслідок безстатевого розмноження.
-
апоморфін
Апоморфін — це лікарський засіб, що використовується для викликання блювання та сприяє відхаркуванню.
Його отримують із морфіну шляхом напівсинтезу, де на алкалоїд діють хлористоводневою кислотою.
Ця речовина успадковує окремі фармакологічні якості вихідної сполуки, зокрема має невиражену знеболювальну дію та впливає на центр дихання.
-
апоморфінотерапія
Це метод лікування алкоголізму, заснований на формуванні умовного рефлексу. Його суть полягає в тому, що після ін’єкції алкалоїду апоморфіну, що викликає блювоту, у пацієнта виробляється стійка рефлекторна реакція у вигляді нудоти та блювоти на прийом спиртних напоїв.