• ациламіноалкілування

    Хімічна реакція, в якій відбувається одночасне введення ациламіно- та алкіл-груп в органічну молекулу, зазвичай в органічному синтезі для отримання складних сполук.

  • ациламінування

    Хімічний процес, реакція введення ациламінової групи (–NH–CO–R) в органічну сполуку, де R — органічний радикал; ацилування за участю аміногрупи.

  • ацилгалогенід

    Ацилгалогенід — органічна сполука, похідна карбонової кислоти, в якій гідроксильна група (-OH) замінена на атом галогену (фтор, хлор, бром, йод); загальна формула R-CO-Hal, де R — органічний радикал, а Hal — атом галогену.

  • ацилдигідроліпоат

    Ацилдигідроліпоат — це похідна ліпоєвої кислоти, утворена в результаті її ацилювання та відновлення; проміжна сполука в циклі кислот трикарбонових кислот (цикл Кребса), що утворюється під час окисного декарбоксилювання пірувату та α-кетоглутарату в присутності відповідних дегідрогеназних комплексів.

  • ациллактонний

    1. (біохімія) Який стосується ациллактонів — похідних сполук, що утворюються при взаємодії карбонових кислот з лактонами або містять у молекулі одночасно ацильну та лактонну функціональні групи.

    2. (хімія) Пов’язаний із процесом ацилування лактонів або властивий ацилованим лактонам.

  • ацилований

    1. (у хімії) про органічну сполуку: такий, що містить ацильну групу, утворений в результаті реакції ацилювання — приєднання ацилу до молекули.

    2. (у біохімії) про білки, ліпіди тощо: такий, що містить залишок жирної кислоти (ацильну групу), ковалентно приєднаний до молекули, що змінює її властивості або функції.

  • ацилоїн

    Ацилоїн — органічна сполука, що є продуктом конденсації двох молекул альдегіду або кетону, утворюючи α-гідроксикетон, де гідроксильна група розташована при сусідньому до карбонільної групи вуглецевому атомі.

  • ацилоїновий

    1. (хімія) Пов’язаний з ацилоїном, що стосується ацилоїну або властивий йому.

    2. (хімія) Який містить ацилоїнну групу або утворений за участю ацилоїну.

  • ацилоксилювання

    Хімічний процес, реакція введення ацилоксильної групи (-O-C(O)R) в органічну молекулу, тобто заміщення атома водню на групу RCOO-, де R — органічний радикал.

  • ацилотропний

    1. (хімія) Про зміщення хімічної рівноваги в розчинах карбонових кислот у бік утворення ацилів (ацильних сполук) завдяки додаванню реагентів, що зв’язують воду.

    2. (хімія) Про реакцію або перегрупування, при якому відбувається перенос ацилу (залишку карбонової кислоти) з одного атома молекули на інший.