1. Тропічна рослина (Maranta arundinacea) родини марантових, кореневища якої містять крохмаль.

2. Борошно з кореневищ цієї рослини, що використовується в кулінарії як загусник, а також для приготування дієтичного харчування.

1. Рідкісний смичковий музичний інструмент XIX століття, схожий на віолончель, але з шістьма струнами та ладами на грифі, який винайшов австрійський майстер Йоганн Георг Штауфер.

2. Музичний твір, написаний спеціально для цього інструменту, зокрема соната Франца Шуберта «Соната для арпеджіоне» (D. 821).

1. Музичний прийом, при якому звуки акорду беруться не одночасно, а послідовно, зазвичай від нижнього до верхнього тону, що нагадує звучання арфи.

2. Послідовність звуків, що утворюється внаслідок такого прийому; акорд, виконаний розгорнуто, потонівно.

Арсенобензен — органічна сполука, що є похідним бензену, в якому один атом водню заміщений на атом миш’яку; ароматичний арсин, хімічна формула C₆H₅AsH₂.

1. Органічна сполука, похідна бензолу, в якій один або кілька атомів водню заміщені на атоми миш’яку; арсенорганічна речовина з формулою C₆H₅AsH₂, безбарвна отруйна рідина, що застосовується в синтезі.

2. Застаріла назва лікарського препарату на основі органічних сполук миш’яку, що використовувався в першій половині XX століття для лікування сифілісу та деяких інфекційних захворювань.

1. По батькові від чоловічого імені Арсен; форма звертання або називання сина Арсена (напр., “Михайло Арсенович”).

2. Прізвище, утворене від імені Арсен (напр., український письменник Улас Арсенович).

Арсеноклазит — рідкісний мінерал, арсенат свинцю з хлором, що належить до групи піроморфіту. Хімічна формула: Pb₅(AsO₄)₃Cl. Утворює кристали призматичного або голчастого габітусу, часто у вигляді щіток або кірочок. Колір зазвичай жовтий, оранжево-жовтий до коричневого. Вторинний мінерал, що утворюється в зонах окиснення деяких свинцево-арсенових родовищ.