Альтипланація — це процес вирівнювання поверхні в умовах холодного або помірного клімату, що характерний для полярних регіонів та високогір’я, зокрема вершинних частин хребтів. Він відбувається переважно під впливом таких чинників, як вивітрювання та нівація.
-
альтіс
В епоху античної Греції альтісом називали прямокутну, обнесену стіною територію, де розташовувалися храми та вівтарі для жертвоприношень.
В давньоримській архітектурі аналогічний за призначенням сакральний простір еволюціонував у форум.
-
альтовий
Альтовий, -а, -е. Прикметник, утворений від іменника «альт». Характеризує щирий, ледь тремтячий спів, подібний до звучання струни альта, як у цитаті: «Стиха лунав… голос» (Автом., Щастя.., 1959, 65).
Сполучення «альтовий голос» має таке саме значення, що й «альт» у першому (вокальному) значенні цього слова. Наприклад: «Невеличкі школярі… співали чудовими альтовими голосами» (Н.-Лев.., II, 1956, 403).
-
альтруїзм
Альтруїзм — книжне іменникове поняття, що означає безкорисливу турботу про добробут інших людей та здатність віддавати їхнім інтересам пріоритет перед власними; антонім до слова “егоїзм”. У творі Івана Франка “Захар Беркут” перемога альтруїстичних ідей над егоїзмом класовим сприймається як дещо утопічна і не цілком правдоподібна (зауваження Коцюбинського, III, 1956, 39).
-
альтруїст
Альтруїст, -а, чол., книжн. Особа, для якої характерна самовіддана турбота про благо інших; той, хто керується в житті альтруїзмом. Антонім до слова «егоїст».
Цікаво було б розгадати психологію фахівців з чужих проблем; мабуть, це якісь надзвичайні альтруїсти, адже у них, напевно, не лишається часу на власні справи (Л. Укр., II, 1951, 53).
-
альтруїстичний
АЛЬТРУЇСТИЧНИЙ, -а, -е. Книжне слово. Такий, що ґрунтується на альтруїзмі або сповнений ним. За її невиразної та не схильної до самовідданості вдачі подібна ситуація може спонукати її ще глибше замкнутися в собі (Л. Укр., V, 1956, 399).
-
альтруїстичність
Абстрактний іменник, утворений від прикметника «альтруїстичний».
Якість або характеристика, що відповідає значенню слова «альтруїстичний».
-
альтруїстично
Книжне прислівникове слово, що походить від прикметника “альтруїстичний”.
-
альтруїстка
Альтруїстка — це жіночий відповідник до іменника «альтруїст». Це книжне слово, що означає жінку, яка діє з альтруїзму. Антонімом до нього є «егоїстка». У літературі зустрічається, наприклад, у реченні: «Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки!» (Л. Укр., V, 1956, с. 231).
-
альфа
Це слово позначає першу літеру в алфавіті греків.
У стійкому виразі “альфа і омега” воно вживається для позначення початкової та кінцевої точки, а також найважливішої, фундаментальної сутності якогось явища. Як ілюстрацію наведено цитату з твору: на полях книги Сахно мала змогу поділитися враженням від досконалої системи зрошування, на що власник із задоволенням відповів: “О! Це моя альфа і омега!” (Смолич, І, 1958, 69).