Аудіометр — це електроакустичний пристрій, призначений для оцінки гостроти слуху. В залежності від типу сигналу, що застосовується для дослідження, розрізняють тональні та мовні аудіометри. Часто обидва види діагностики інтегровано в один апарат.

Також аудіометром називають електронний пристрій, який фіксує тривалість роботи телевізора, щоб обчислити рейтинг програм. Його встановлюють лише за згоди власника телеприймача.

Галузь знань, що вивчає методику оцінювання сприйнятливості слухового аналізатора до тонів, які відрізняються за частотою.

Процедура дослідження слухової чутливості, заснована на встановленні мінімальної інтенсивності звукового сигналу, яку здатне розпізнати вухо людини; синонімічно до терміна «акуметрія».

Аудіон — це радіоприймач, що мав лише одну електронну лампу, яка виконувала роль детектора.

Цей термін також позначає надзвичайно чутливу катодну лампу з трьома електродами.

Атетоз — це один із видів гіперкінезу, при якому виникають повільні, неконтрольовані та насильницькі рухи, спричинені тонічними спазмами м’язів.

Такі атетоїдні рухи можуть бути локалізованими, наприклад, у м’язах обличчя, кінцівок, або ж поширюватися на усю м’язову систему.

Обмежена форма атетозу виникає через інтоксикаційні ушкодження мозку, тоді як генералізований атетоз є ознакою певних патологій підкіркових структур головного мозку.

Окремо виділяють місцевий прояв захворювання — мимовільні скорочення м’язів пальців рук і ніг, що розвиваються внаслідок ураження головного мозку.

Атиреоз — це патологічний стан, спричинений вродженою або набутою недостатністю роботи щитовидної залози. Вроджена форма, також відома як мікседема, характеризується уповільненням фізичного та розумового розвитку, набряком шкіри зі слизоподібним характером, її підвищеною сухістю та уповільненим метаболізмом. У разі набутого атиреозу перелічені симптоми мають менш виражений характер.

У класичному танці це одна з фундаментальних позицій тіла.

У соціальному контексті це стійка психологічна налаштованість, внутрішня готовність людини чи групи вчинити певним чином щодо суспільно важливого явища; це також система ціннісних орієнтацій індивіда, що визначає його ставлення в суспільстві.

Це витончена та багата на образи манера висловлювання, якою володіли мешканці стародавньої Аттики в період найвищого культурного розквіту цього регіону.