• ацилоїн

    Ацилоїн — органічна сполука, що є продуктом конденсації двох молекул альдегіду або кетону, утворюючи α-гідроксикетон, де гідроксильна група розташована при сусідньому до карбонільної групи вуглецевому атомі.

  • ацилоїновий

    1. (хімія) Пов’язаний з ацилоїном, що стосується ацилоїну або властивий йому.

    2. (хімія) Який містить ацилоїнну групу або утворений за участю ацилоїну.

  • ацилоксилювання

    Хімічний процес, реакція введення ацилоксильної групи (-O-C(O)R) в органічну молекулу, тобто заміщення атома водню на групу RCOO-, де R — органічний радикал.

  • ацилотропний

    1. (хімія) Про зміщення хімічної рівноваги в розчинах карбонових кислот у бік утворення ацилів (ацильних сполук) завдяки додаванню реагентів, що зв’язують воду.

    2. (хімія) Про реакцію або перегрупування, при якому відбувається перенос ацилу (залишку карбонової кислоти) з одного атома молекули на інший.

  • ацилтрансфераза

    Фермент класу трансфераз, який каталізує перенесення ацильної групи від однієї молекули до іншої, зокрема в процесах метаболізму жирних кислот та синтезу ліпідів.

  • ацилфермент

    Ацилфермент — похідна ферменту, що утворюється в результаті ковалентного зв’язку ацильної групи (залишку органічної кислоти) з активним центром ферменту, зокрема з гідроксильною групою серину або сульфгідрильною групою цистеїну; проміжне сполучення, що бере участь у каталізі багатьох біохімічних реакцій, наприклад, при гідролізі білків або ліпідів.

  • ацилфосфат

    Ацилфосфат — похідна карбонової кислоти, в якій гідроксильна група замінена на залишок фосфатної кислоти; високоенергетична сполука, що виступає проміжним продуктом у деяких біохімічних процесах, наприклад, при синтезі жирних кислот або в циклі трикарбонових кислот.

  • ацильний

    1. (у хімії) що стосується ацилу, пов’язаний з ацильною групою, що містить ацильну групу.

    2. (у біохімії) що стосується ацилювання — процесу введення ацильної групи в молекулу органічної сполуки.

  • ацилювання

    1. Хімічна реакція введення ацильної групи (залишку карбонової кислоти R–CO–) до молекули органічної сполуки, зазвичай шляхом заміщення атома водню; процес утворення похідних кислот (естерів, амідів, ангідридів тощо).

    2. В органічному синтезі — метод захисту аміно- або гідроксильних груп шляхом перетворення їх на аміди або естери відповідно.

  • ацилювати

    1. В хімії: вводити ацильну групу (залишок карбонової кислоти) до складу органічної сполуки в процесі реакції ацилювання.