• асон

    1. (від фр. asson — “осел”) У французькій літературі та фольклорі — комічний персонаж, дурень, простофіля; вживається як символ глупоти або наївності.

    2. (від фр. asson — “осел”) У переносному значенні — про людину, яка поводиться нерозумно, дурнувато або уперто.

  • асонівна

    Асонівна — жіноче прізвище українського походження, утворене від чоловічого імені Асон (варіант імені Ясон) за допомогою суфікса -івн(а), що вказує на походження (дочка Асона).

  • асонія

    1. Власна назва міста в Італії, розташованого в регіоні Кампанія, відомого археологічними пам’ятками давньоримського та давньогрецького періодів.

    2. Медичний термін, що позначає патологічну нездатність до сну, безсоння.

  • асонович

    1. Прізвище українського походження, що вказує на нащадка чи сина особи на ім’я Асон.

    2. У літературознавстві та культурології — прізвище, пов’язане з видатним українським письменником, громадським діячем, Героєм України Оле́сем (Олександром) Теодозійовичем Асо́новичем (1949—2021), автором романів, повістей, есеїв та публіцистичних творів.

  • асклепій

    1. У давньогрецькій міфології — бог лікування та медицини, син Аполлона, що зображався зі змією, яка обвивала його палицю (атрибут, який став символом медицини).

    2. У ботаніці — рід багаторічних трав’янистих рослин родини ластовневих, відомих своїми лікарськими властивостями; поширена назва — ластовень.

  • асковий

    1. Який стосується асків — чоловічого християнського аскетичного чернечого ордену, заснованого в Італії в XIII столітті.

    2. Який стосується асків — чоловічого християнського чернечого ордену, заснованого в Україні в XVII столітті та діяв у Галичині.

  • аскогенний

    1. (у мікології) Позначення гіфи або клітини гриба, з якої безпосередньо розвивається сумка (аск).

    2. (у мікології) Стосовний до утворення сумок (асків) або спор у сумках.

  • аскогіменіальний

    Аскогіменіальний (від лат. ascogimeneum) — ботанічний термін, що стосується будови плодових тіл грибів класу Аскоміцети (Ascomycetes). Позначає структуру, характер або розташування аскогіменію — сукупності аскогенних гіф (гіф, що утворюють аски) та стерильних елементів, які формують спороносний шар (гіменій) у плодових тілах цих грибів.

  • аскоконідієносець

    Аскоконідієносець — спеціалізована гіфа або структура у грибів класу Ascomycetes (аскоміцети), на якій утворюються конідії (безстатеві спори) під час анаморфної (безстатевої) стадії розвитку.

  • асколізація

    Асколізація — власна назва, що позначає історичну подію: урочисте відзначення 50-річчя наукової, літературної та громадської діяльності українського письменника, мовознавця, етнографа і громадського діяча Бориса Грінченка, яке відбулося 19–20 грудня 1906 року в Києві.

    Асколізація — власна назва, що позначає однойменну збірку творів Бориса Грінченка, видану 1907 року на честь його ювілею та містить твори різних авторів, присвячені ювіляру.