• астрометричний

    1. Стосунний до астрометрії — розділу астрономії, що вивчає положення, рухи та геометричні властивості небесних тіл, а також методи їх вимірювання.

    2. Пов’язаний із вимірюваннями положень, відстаней або власних рухів зірок та інших космічних об’єктів на небесній сфері.

  • астрон

    1. (астрон.) Найбільша одиниця довжини, що дорівнює середній відстані від Землі до Сонця (приблизно 149,6 мільйона кілометрів); застосовується в астрономії для вимірювання відстаней у межах Сонячної системи та між зорями; астрономічна одиниця.

    2. (косм.) Назва серії французьких наукових супутників, запущених у 1975–2009 роках для дослідження космічного простору, зокрема ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання.

  • астронавігаційний

    1. Стосуючись астронавігації, тобто визначення місцеположення та курсу руху літального апарату або судна за допомогою спостереження небесних світил.

    2. Призначений для астронавігації, пов’язаний з її здійсненням (про прилади, системи, обладнання тощо).

  • астронавігація

    Астронавігація — це спосіб визначення місцеположення та курсу руху транспортного засобу (корабля, літака, космічного апарата) у просторі за допомогою спостереження небесних світил (Сонця, Місяця, планет, зірок) та обчислення координат.

    Астронавігація — розділ навігації, що вивчає теоретичні основи та практичні методи орієнтування за небесними тілами.

  • астронавтичний

    1. Стосуючися до астронавтики — галузі науки й техніки, що вивчає та забезпечує космічні польоти за межі земної атмосфери; пов’язаний з подорожами у космос, зокрема з пілотованими польотами.

    2. Характерний для астронавта (космонавта), пов’язаний з його діяльністю, підготовкою або спорядженням.

  • асоціула

    Асоціула — власна назва роду грибів родини асоціулових (Asciolaceae), які характеризуються кулястими або грушоподібними плодовими тілами (апотеціями), що розвиваються під землею або на її поверхні, часто в симбіозі з корінням дерев.

    Асоціула — застаріла наукова назва (синонім) для роду грибів, який у сучасній мікологічній таксономії частіше називається *Genea* або належить до родини Pyronemataceae.

  • асоція

    1. Власна назва міжнародної громадської організації, заснованої в Україні у 1991 році, яка об’єднує професійних перекладачів, лінгвістів, філологів та видавництва з метою розвитку перекладацької справи, підвищення кваліфікації фахівців та захисту їхніх прав.

    2. Застаріла назва товариства, спілки або об’єднання (від фр. association), що вживалася в українській мові на початку XX століття.

  • аспазія

    Аспазія — власна назва, історичне ім’я відомої давньогрецької гетери, дружини афінського політика та стратега Перикла, славилася своєю мудрістю, красою та видатним красномовством.

    Аспазія — медичний термін, рідковживана назва для порушення мовлення, що виникає внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку; загальновживаним синонімом є термін “афазія”.

  • аспарагіназа

    Аспарагіназа — фермент класу гідролаз, який каталізує розщеплення амінокислоти аспарагіну на аспарагінову кислоту та аміак; застосовується як протипухлинний лікарський засіб при гострому лімфобластному лейкозі.

  • аспарагінат

    1. Органічна сполука, сіль аспарагінової кислоти, що утворюється при заміні атома водню в її карбоксильній групі на атом металу (наприклад, калію, магнію); застосовується в медицині як біологічно активна речовина.

    2. Назва лікарських препаратів, що містять таку сполуку (наприклад, аспарагінат калію та магнію), призначених для корекції порушень обміну речовин.