1. У давньогрецькій міфології — божество зоряного неба, син титана Крія та Еврибії, батько вітрів (Зефіра, Борея, Нота, Евра) та зір.

2. У переносному значенні — поетичний символ зоряного неба, нічного небосхилу.

1. (астрономія) Малий астероїд, який рухається навколо Сонця по орбіті, близькій до орбіти Землі, але не є її супутником.

2. (фінанси) У цивільному праві — грошова сума або майнове благо, яку боржник зобов’язаний надати кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання (зокрема, за договором), окрім відшкодування збитків; договірне пені, штраф.

1. У давньогрецькій міфології — богиня справедливості, одна з ор, дочка Зевса і Феміди, яка за легендою залишила землю в останній бронзовий вік людства, після чого була взята на небо і перетворена на сузір’я Діви.

2. Алегоричне втілення або символ справедливості, золотого віку, чесноти та невинності, що часто використовується в поезії та мистецтві.

3. Рідкісне жіноче ім’я, запозичене з міфології.

Астроархеологія — це міждисциплінарна галузь науки, що поєднує методи археології та астрономії для дослідження астрономічних знань, вірувань і практик давніх цивілізацій шляхом вивчення археологічних пам’яток, артефактів і стародавніх текстів.

Астроархеологія — це наука, що вивчає астрономічні аспекти культурної спадщини людства, зокрема стародавні спостережні майданчики, архітектурні споруди з астрономічним вирівнюванням (наприклад, Стоунхендж), календарні системи та міфологічні уявлення, пов’язані з небесними тілами.

1. Спеціалізований науковий, освітній або розважальний комплекс, що включає обсерваторію, планетарій, музей космонавтики та інші пов’язані з астрономією та дослідженням космосу об’єкти, призначений для спостережень, досліджень, популяризації науки та навчання.

2. Власна назва конкретних установ такого типу, наприклад, Київський астрокомплекс або Астрокомплекс “Андромеда”.

Астролабон — власна назва давньогрецького астрономічного інструмента, попередника середньовічного астролябія, який використовувався для вимірювання кутів на небосхилі, визначення положення зірок та розв’язання астрономічних задач.

Астролабон — історична назва плоского астрономічного приладу, описаного Клавдієм Птолемеєм у другому столітті нашої ери, що складався з диска з нанесеними кільцями та обертовим візиром для спостережень.

Астролон — власна назва штучного хімічного елемента з атомним номером 85, який був отриманий у 1940 році американськими фізиками Дейлом Корсоном, Кеннетом Маккензі та Еміліо Сегре; пізніше цей елемент отримав назву астат.

1. Властивість космічних тіл (зокрема планет, зірок) мати магнітне поле та сукупність фізичних явищ, пов’язаних із цим полем.

2. Розділ астрофізики, що вивчає походження, структуру та властивості магнітних полів у космічних об’єктах і середовищах.

Астрометр — прилад для вимірювання кутових відстаней між зорями на небесній сфері та їх координат.