Словник Української
1. (Медицина) Пов’язаний з атеромою, що стосується атероми; властивий атеромі.
2. (Медицина) Який містить атероматозні маси (розм’якшені ліпідні речовини, кристали холестерину, детрит), характерні для атеросклеротичних бляшок.
3. (Медицина) Утворений внаслідок атероматозу (розпаду атеросклеротичних бляшок), наприклад: атероматозна виразка.
1. Стосовний до атеросклерозу, властивий йому; що викликається атеросклерозом або є його проявом.
2. Який страждає на атеросклероз, уражений атеросклерозом (про організм, судини тощо).
Атеротромбоз — патологічний процес у судинах, що характеризується утворенням тромбу (згустка крові) на поверхні розірваної атеросклеротичної бляшки, що може призвести до гострого порушення кровопостачання (наприклад, інфаркту міокарда або ішемічного інсульту).
Астроніміка — розділ ономастики, що вивчає власні назви небесних тіл (зокрема планет, зірок, сузір’їв, астероїдів, галактик) та окремих деталей їхньої поверхні (наприклад, моря, кратери, гори на планетах та їхніх супутниках).
Астронімія — розділ ономастики, що вивчає власні назви небесних тіл (зір, планет, астероїдів, сузір’їв тощо), а також окремих деталей їхньої поверхні (наприклад, моря, кратери на Місяці).
1. Фахівець з астрономії, науковець, що вивчає небесні тіла, їхній рух, будову та розвиток.
2. Розмовне: людина, яка багато знає про зірки та інші небесні об’єкти, астрономія є її захопленням.
1. Прислівник до прикметника “астрономічний” у значенні “пов’язаний з астрономією як наукою”; так, як властиво астрономії, астрономам.
2. У переносному значенні: у надзвичайно великих, колосальних розмірах або кількостях; надмірно, надзвичайно.
1. Пов’язаний із сумісним застосуванням астрономічних і геодезичних методів для визначення фігури та розмірів Землі, координат пунктів на її поверхні та параметрів гравітаційного поля.
2. Стосовний до наукових дисциплін, інженерної діяльності або технічних засобів, що ґрунтуються на інтеграції астрономії та геодезії (наприклад, астрономо-геодезична мережа, астрономо-геодезичні прилади).
Спеціальний фотографічний об’єктив, розроблений для астрофотографії, що характеризується великою світлосилою, мінімальними оптичними спотвореннями та здатністю чітко фокусуватися на нескінченність для зйомки небесних тіл.
1. Визначення місцезнаходження та орієнтування в просторі за допомогою спостереження небесних тіл (Сонця, Місяця, зірок, планет).
2. Розділ астрономії та навігації, що вивчає методи визначення координат спостерігача та напрямків на земній поверхні на основі астрономічних спостережень.