drevosliv.com

Словник Української

  • атомарність

    1. (фіз.) Властивість атомів; стан або природа чогось, що складається з атомів.

    2. (інформ.) Властивість операції в системах обробки даних (наприклад, у базах даних або транзакційних системах), яка гарантує, що група пов’язаних дій виконується як єдине ціле: або всі вони успішно завершуються, або жодна з них не впливає на систему (неподільність, цілісність транзакції).

    3. (хім.) Валентність атома; здатність атома утворювати певну кількість хімічних зв’язків.

    4. (філос., лог.) Властивість простого, неподільного, елементарного поняття або судження, яке не розкладається на складові частини.

  • атомізування

    1. Процес подрібнення, роздроблення речовини на окремі атоми або молекули; перетворення на атоми.

    2. У соціології та політології — процес розпаду суспільства на ізольованих індивідів, втрати ними соціальних зв’язків та колективної ідентичності, що призводить до соціальної роздробленості.

    3. У техніці та технологіях — процес диспергування рідини або розчину на дуже дрібні частинки (краплі), створення аерозолю.

  • атомізувати

    1. Розкладати речовину на окремі атоми або роздроблювати на дуже дрібні частинки.

    2. У соціології та політології — розпадатися або навмисно розпадати суспільство, соціальну групу на ізольованих індивідів, руйнуючи колективні зв’язки та солідарність.

  • атомізуватися

    1. Розпадатися на окремі, ізольовані частини, втрачати цілісність, внутрішній зв’язок (про суспільство, колектив, групу).

    2. (У фізиці, хімії) Перетворюватися на атоми, розщеплюватися на атомарний рівень.

  • атомічний

    1. Стосовний до атома, властивий атому; пов’язаний з будовою, структурою або властивостями атомів.

    2. Стосовний до атомної (ядерної) енергії, створений на її основі або пов’язаний з її використанням (наприклад, про атомну зброю, атомну електростанцію).

    3. (Перен.) Надзвичайно малий, крихітний; такий, що складається з окремих, дуже дрібних частин.

  • атомність

    1. (хімія) Кількість атомів певного елемента, що входять до складу однієї молекули речовини; валентність елемента у вищому ступені окиснення.

    2. (філософія, логіка) Властивість пропозиції або факту бути простим, неподільним на більш елементарні логічні складові.

    3. (інформатика) Властивість операції або транзакції виконуватися як єдине ціле, що гарантує або повне завершення, або повну відсутність змін у системі (наприклад, в базах даних).

  • атомно-водневий

    1. Пов’язаний з водневою бомбою, що використовує енергію синтезу (злиття) ядер важких ізотопів водню (дейтерію та тритію), яка виділяється під час термоядерної реакції, ініційованої вибухом звичайного атомного заряду.

    2. Стосунковий до процесів, технологій або досліджень, в яких використовується водень у поєднанні з атомною (ядерною) енергетикою, наприклад, у контексті синтезу або як паливо майбутнього.

  • атомно-молекулярний

    1. (у фізиці, хімії) Який стосується атомів і молекул, їх будови, властивостей та взаємодії; заснований на уявленнях про атомно-молекулярну будову речовини.

    2. (у науці) Який описує явища або процеси на рівні окремих атомів і молекул.

  • атомно-променевий

    1. Пов’язаний з використанням атомної (ядерної) енергії для створення спрямованого потоку частинок (променів) з метою дослідження, обробки матеріалів або лікування.

    2. Стосунний до методу лікування онкологічних захворювань за допомогою спрямованого опромінення пухлин рентгенівськими або гамма-променями, що генеруються з використанням радіоактивних ізотопів або спеціальних прискорювачів (частіший синонімічний варіант — променевий).

  • атмовітамін

    1. (біол., мед.) Біологічно активна речовина, що міститься в повітрі (наприклад, у лісових, гірських або морських районах) і позитивно впливає на організм людини при диханні, аналогічно до дії вітамінів.

    2. (перен., розм.) Чисте, свіже, насичене корисними речовинами (фітонцидами, іонами, озоном тощо) повітря, яке сприяє зміцненню здоров’я та підвищенню життєвого тонусу.