Словник Української
Похідне прізвище, утворене від імені Афанасій за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на походження від батька на ім’я Афанасій (син Афанасія).
Історичне прізвище, що зустрічається в українській антропонімії, особливо серед козацької старшини, духовенства та міщанства в XVI–XVIII століттях.
1. Жіноче ім’я грецького походження, що означає “безсмертна”.
2. У народному календарі: день святого Афанасія, що відзначається 18 січня (5 січня за старим стилем).
3. Рідкісна рослина з родини айстрових (Asteraceae), наукова назва Athanasia; декоративна або лікарська трава, поширена переважно в Південній Африці.
1. Прізвище російського фольклориста, літературознавця та історика XIX століття Олександра Миколайовича Афанасьєва (1826–1871), відомого зокрема фундаментальною збіркою «Народні російські казки».
2. Прізвище російського радянського астронома Віктора Григоровича Афанасьєва (1948), яке носить відкритий ним астероїд (астероїд 4465 Афанасьєв).
3. У мовленні та текстах може вживатися як називний представник носіїв однойменного прізвища.
Афанерит — власна назва рідкісного мінералу, водного арсенату кальцію (Ca₅(AsO₄)₂·4H₂O), що утворює дрібнокристалічні або щільні, майже непрозорі агрегати; названий на честь французького мінералога Франсуа Афанера (François Aphanaire).
Афаніт – це дрібнозерниста структура магматичних гірських порід. Головна особливість афанітів у тому, що їхні кристали настільки малі, що їх неможливо побачити неозброєним оком.
Афаніт — власна назва села в Україні, у складі Білоцерківського району Київської області.
Афаніт — власна назва села в Україні, у складі Борщівського району Тернопільської області (сучасна назва — Офенітів).
Афаноплазмодій — у мікології: плазмодій (вегетативне тіло у вигляді багатоядерної протоплазматичної маси) слизовиків (міксоміцетів), який не має оболонки та не виявляє видимих рухів, характерний для певних стадій розвитку цих організмів.
Афарей — у давньогрецькій міфології: цар Мессенії, син Перієра та Горгофони, чоловік Арени, батько близнюків Ідаса та Лінкея, учасник походу аргонавтів.
Афаретид — у давньогрецькій міфології: син Афарея, царя Мессенії, до якого належали Ідас та Лінкей, відомі своєю участю в низці міфів (протистояння з Діоскурами, полювання на Калідонського вепра тощо).
Афая — власна назва давньогрецької богині, шанованої на острові Егіна, яку ототожнюють з богинею-матір’ю, а також з Артемідою чи Бритомартідою; відома завдяки храму VI ст. до н.е. та циклу скульптурних фронтонів на острові Егіна.