Словник Української
1. (у математиці, геометрії) Перебувати у відношенні афінності; бути пов’язаним афінним перетворенням, при якому зберігається паралельність прямих, але можуть змінюватися відстані та кути.
2. (у хімії, металургії) Піддаватися афінажу — високотемпературному очищенню дорогоцінних металів (золота, срібла) від домішок у спеціальних печах.
1. Мешканець або уродженець давньогрецького міста-держави (поліса) Афіни.
2. Представник основного населення Аттики, що проживав у місті Афіни та його околицях в античну епоху.
1. Жителька або уродженка стародавнього міста Афіни, столиці Аттики в Греції.
2. Жителька або уродженка сучасних Афін, столиці Греції.
1. У психології та практиках саморозвитку — коротке позитивне твердження, сформульоване в теперішньому часі, яке люди регулярно повторюють усно або письмово з метою закріплення в підсвідомості бажаної установки, моделі мислення або ставлення до себе та світу; використовується як інструмент для формування позитивного світогляду, підвищення самооцінки та досягнення цілей.
2. У філософії (зокрема, в логіці та онтології) — акт ствердження, підтвердження істинності якогось судження або факту; позитивне судження, що протиставляється запереченню (негації).
Афіциди — це хімічні препарати (пестициди), призначені для боротьби з попелицями (тлями) — комахами з ряду рівнокрилих, які є шкідниками сільськогосподарських культур, декоративних та кімнатних рослин.
1. Такий, що оголошений, заявлений, рекламований або анонсований у театральній афіші, програмі, на плакаті тощо (про виставу, концерт, виконавців).
2. У переносному значенні: такий, що демонстративно виставляється напоказ, підкреслюється; показний, демонстративний (про почуття, поведінку, ставлення).
Афлактоксикоз — отруєння тварин та людей токсичними речовинами (афлатоксинами), що їх виробляють мікроскопічні грибки роду Aspergillus, які часто розвиваються на зернових, зернобобових, горіхах та інших харчових продуктах при неправильному зберіганні; характеризується ураженням печінки, імунодепресією та може призводити до розвитку раку.
1. Уроженець або мешканець Африки; представник народів, що населяють африканський континент.
2. Тварина або рослина, поширені в Африці.
1. Рідкісний мінерал класу силікатів, що належить до групи піроксенів, з хімічною формулою (Ca,Na)(Mg,Fe²⁺,Fe³⁺,Al)(Si,Al)₂O₆; названий на честь Африки, де був вперше знайдений.
2. У переносному значенні — людина африканського походження, африканець (застосовується рідко, може мати різну емоційну забарвленість залежно від контексту).
1. Нащадки європейських (переважно нідерландських, а також німецьких та французьких) колоністів, що постійно проживають у Південній Африці, особливо в ПАР та Намібії; бурі.
2. Представники африканерів як етнічної групи, що розмовляють мовою африкаанс.