1. Вигукувати “ах!”, виражаючи здивування, захоплення, жаль, співчуття або інші сильні почуття.
2. (У значенні “ахати й охати”) Постійно скаржитися, нарікати, нудьгувати.
3. (Заст., рідк.) Піклуватися, дбати про когось, опікуватися кимось.
-
ахатися
1. Вигукувати «ах!» від захоплення, здивування, радості або іншого сильного почуття; дивуватися, захоплюватися чимось.
2. Розмовне. Сильно турбуватися, непокоїтися, перейматися кимось або чимось.
-
ах-ах-ах
1. Власна назва української народної пісні, відомої також під назвою “Ой у полі та й терен”, в якій повторювана складова “ах-ах-ах” є характерним приспівом.
2. Уживається як позначення, назва для музичних або літературних творів, створених на основі або за мотивами цієї народної пісні.
-
ахіральний
1. (у хімії, фізиці, біології) такий, що суміщається зі своїм дзеркальним відображенням; не має властивості хіральності, тобто не існує у вигляді двох оптичних ізомерів (енантіомерів).
2. (у математиці, геометрії) такий, що збігається зі своїм дзеркальним відбиттям; симетричний відносно площини або іншої площини симетрії.
-
ахіральність
Ахіральність — властивість об’єкта (молекули, фігури, системи) бути ідентичним своєму дзеркальному відображенню, тобто суміщатися з ним в результаті просторових операцій обертання або паралельного перенесення.
У хімії та молекулярній біології: властивість молекули, яка не має хіральності, тобто не існує у вигляді двох стереоізомерів, що є дзеркальними відображеннями один одного (енантіомерів). Така молекула накладається на своє дзеркальне відображення.
-
ахкатися
1. Вигукувати «ах!» від здивування, захоплення, раптового болю або іншого сильного почуття.
2. Розмовне. Сильно дивуватися, здивовано реагувати на щось.
-
ахлоргідрія
Ахлоргідрія — патологічний стан, при якому в шлунковому соку повністю відсутня вільна соляна кислота, що призводить до порушення травлення.
-
ахнутися
1. Різко, зі здивуванням або переляком відреагувати на щось несподіване, вигукнувши “ах!”; злякатися, здивуватися.
2. Розм. Потрапити в неприємну ситуацію, зазнати невдачі, потерпіти фіаско.
3. Розм. Сильно ударитися, впасти або отримати травму внаслідок необережності.
-
аховий
1. Який стосується ахів, пов’язаний з ними (заст. ах — назва одного з племен, що входило до союзу антів).
2. Який стосується Ахів, пов’язаний з ними (Ахи — персонажі давньогрецької міфології, один з головних учасників Троянської війни).
-
ахоїт
Ахоїт — рідкісний мінерал, водний фосфат міді та алюмінію, названий на честь американського мінералога Чарльза Ахо (Charles “Chuck” Aho).