1. (у фонетиці) Який утворюється внаслідок повільного розмикання зімкнених органів мовлення, в результаті чого вихід повітря супроводжується тертям; що є африкатою. Африкативні приголосні (наприклад, [ц], [ч]).
-
африкатний
1. (у фонетиці) Позначає приголосний звук, що утворюється шляхом поєднання зімкнення та щілинного виходу повітря, тобто складається з двох фаз — імплозивної (мигтівого закриття) та експлозивної (розмикання з переходом у щілинний звук).
2. (про звук) Такий, що є африкатою; утворений за африкатним способом (наприклад, українські звуки [ц], [ч], [дж]).
-
африкація
1. (лінгвістика) Фонетичний процес або артикуляційна ознака, що полягає в наближенні язика до задньої частини ясен (альвеол) при вимові деяких приголосних звуків, що надає їм специфічного “шиплячого” відтінку; африкатизація.
2. (історична демографія) Масове переселення або депортація населення на територію Африки, зокрема в контексті колоніальної політики.
-
афро-азіатський
1. Який стосується Африки та Азії разом, пов’язаний з обома цими частинами світу або поширений на їхніх територіях.
2. Який стосується афроазійських мов (семіто-хамітської мовної сім’ї), що поширені в Північній Африці та Південно-Західній Азії.
-
афро-азійський
1. Який стосується Африки та Азії разом, пов’язаний з обома цими частинами світу, що охоплює їх спільні риси або взаємодію.
2. У лінгвістиці: що належить до афразійської (семіто-хамітської) мовної сім’ї, що поширена в Північній Африці та Західній Азії (наприклад, арабська, давньоєгипетська, геез).
-
афроамериканець
Афроамериканець — представник етнічної меншини в США, що походить від африканців, насильно перевезених до Північної Америки в колоніальний період та в часи работоргівлі.
Афроамериканець — уродженець або громадянин США африканського походження, що належить до афроамериканської спільноти та її культурно-історичної традиції.
-
афро-американський
1. Який стосується афроамериканців — нащадків африканців, що проживають у США, а також їхньої культури, історії, суспільного життя.
2. Який походить з афроамериканського середовища, створений афроамериканцями або характерний для них (наприклад, про музику, літературу, мистецтво).
-
афродизичний
1. Пов’язаний з Афродітою, грецькою богинею кохання та краси; властивий їй.
2. Який викликає або посилює сексуальне бажання, любовну пристрасть; еротичний, збудливий.
-
афродитографічний
1. (мистецтво) Пов’язаний з афродитографією — жанром образотворчого мистецтва, присвяченим зображенню оголеного жіночого тіла, що виник у другій половині XIX століття.
2. (про твір мистецтва) Такий, що створений у жанрі афродитографії; естетично втілює жіночу наготу.
-
афродитоцентричний
1. Пов’язаний з Афродітою як центральним образом, фігурою чи символом; такий, що має богиню кохання та краси центром уваги, дослідження чи світогляду.
2. У культурології та мистецтвознавстві — такий, що розглядає культ Афродіти, її образ та пов’язані з нею міфи як основоположні для розуміння певної історичної епохи, культурного явища чи художнього твору.
3. У переносному значенні — такий, що ставить у центр уваги ідеали любові, краси, чуттєвості та плотської насолоди, аналогічно тому, як античний культ Афродіти робив ці цінності основним принципом.