• арборицид

    1. Хімічна речовина, призначена для знищення небажаних деревних і чагарникових рослин, а також для видалення окремих гілок або стовбурів дерев.

    2. Масове знищення або вирубування дерев, особливо в міських умовах, що призводить до значного скорочення зелених насаджень та завдає шкоди екосистемі.

  • арково-підвісний

    1. (Про міст) Такий, що поєднує аркову конструкцію з підвісною системою, де проїжджа частина підвішена до несучої арки за допомогою вертикальних тросів або підвісок.

  • ахроматин

    ахроматин — речовина в ядрі клітини, що не забарвлюється основними барвниками під час цитологічних досліджень; основа ядерного матриксу.

  • ахроматиновий

    1. (біохім.) Стосовний до ахроматину — речовини в ядрі клітини, яка не забарвлюється основними барвниками під час цитологічних досліджень.

  • ахроматичність

    1. Властивість кольорів, що позбавлені кольорового тону, тобто відтінків спектру; безбарвність, нейтральність за кольором (білий, сірий, чорний).

    2. У фізіології зору — здатність ока сприймати об’єкти без спотворення їх кольору (ахроматичне бачення).

    3. У техніці — властивість оптичної системи (наприклад, лінзи) зводити промені світла різних довжин хвиль (різних кольорів) в одну точку, усуваючи хроматичну аберацію (кольорову похибку).

  • ахроматопсин

    Ахроматопсин — білковий пігмент, що входить до складу зорового пігменту родопсину в паличках сітківки ока; відповідає за світлочутливість при слабкому освітленні (нічний зір), але не бере участі у сприйнятті кольорів.

  • ахромацит

    Ахромацит — рідкісний мінерал, різновид піроксену, що складається переважно з силікату магнію та кальцію (CaMgSi₂O₆), безбарвний або блідо-забарвлений, від чого й походить його назва.

  • ахромотрихія

    Ахромотрихія — вроджена або набута відсутність пігментації (забарвлення) волосся, що проявляється сивиною або білим волоссям.

  • ахронія

    1. У літературознавстві та мистецтвознавстві — художній прийом або властивість твору, що полягає у свідомому усуненні або нехтуванні конкретних історичних часових ознак, унеможливленні точного хронологічного визначення дії з метою надання їй узагальненого, позачасового, міфологічного чи символічного звучання.

    2. У ширшому сенсі — відсутність, невизначеність або неістотність часових координат у будь-якому оповіданні, описі чи явищі.

  • ахтерпіковий

    1. Стосунковий до ахтерпіка (кормової частини верхньої палуби судна); розташований на ахтерпіку або в його районі.

    2. У складі морських термінів: що вказує на розташування чогось у кормовій частині судна, за грот-щоглою (наприклад, ахтерпікова рубка).