1. (у психіатрії) такий, що стосується психічних розладів, при яких порушення виникають не внаслідок внутрішньої патології мозку, а під впливом зовнішніх факторів (наприклад, інтоксикації, травми, інфекції).
2. (у психології) такий, що описує психічні явища з точки зору зовнішнього спостерігача, об’єктивно, без урахування внутрішнього суб’єктивного досвіду.