Словник Української
Альбаре́ло — високий керамічний посуд циліндричної форми з вузькою шийкою, що розширюється вгорі, призначений для зберігання ліків, спецій або сухих речовин; традиційно виготовлявся в Італії та Іспанії, часто прикрашався розписом.
Альбаре́ло — художньо оформлена аптечна банка з кераміки або фаянсу, що використовувалася в Європі з XV століття для аптекарських препаратів; є предметом колекціонування.
1. (в астрономії, геофізиці) Пов’язаний з альбедо; такий, що характеризує відбивну здатність поверхні небесного тіла чи об’єкта.
2. (у метеорології) Стосуючийся відбиття сонячної радіації від земної поверхні або хмар.
1. Гірська система в Центральній Азії, на території Росії, Монголії, Казахстану та Китаю, одна з найвищих систем Євразії.
2. Республіка Алтай — суб’єкт Російської Федерації, розташований на півдні Західного Сибіру в центральній частині однойменної гірської системи.
3. Алтайський край — суб’єкт Російської Федерації, розташований на південному сході Західного Сибіру, прилеглий до Республіки Алтай.
4. Назва групи тюркських народів, корінне населення Алтайського регіону, а також їхня мова (алтайська).
5. Порода пухнастих вівців, виведена в гірських районах Алтаю.
6. Назва сорту меду, зібраного з рослин алтайського регіону, або загальна торгова назва меду з того регіону.
1. Який стосується алтею (рослини роду Althaea родини мальвових), властивий йому.
2. Який містить у собі алтей або виготовлений з нього; призначений для вирощування алтею.
3. У переносному значенні: м’який, ніжний, приємний (про колір, запах тощо).
1. Стосовний до Алтеї, пов’язаний з нею (від назви міста Алтея в Стародавній Греції).
2. Стосовний до алтеї (рослини роду Althaea), властивий їй; виготовлений з алтеї.
Алтемен — власна назва персонажа з давньогрецької міфології, сина царя Криту Катрея, який випадково вбив свого батька та, рятуючись від переслідувань, втік на острів Родос, де заснував місто Крітінію.
1. (іст.) Українська назва австрійської срібної монети номіналом 3 крейцери, що перебувала в обігу на західноукраїнських землях у складі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії в XVIII–XIX століттях.
2. (перен., розм.) Дуже мала, незначна сума грошей; символ мізерної вартості (зазвичай у виразах «ні алтиці», «не вартий алтиці»).
1. Пов’язаний з алундом — штучним абразивним матеріалом, основним компонентом якого є електрокорунд (оксид алюмінію); призначений для виготовлення шліфувальних інструментів або як складова абразивних сумішей.
2. Виготовлений з алунду або з його використанням (про шліфувальні круги, пасту, порошок тощо).
Алундум — штучний абразивний матеріал, одержаний спіканням глинозему (оксиду алюмінію) при високій температурі; використовується для виготовлення шліфувальних кругів, точильних каменів, наждачного паперу.
1. Який стосується алуніту, містить алуніт або властивий цьому мінералу.
2. Який складається з алуніту або утворений на його основі (про гірську породу, руду тощо).