Алохор — власна назва села в Криму, розташованого в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим.
Алохор — власна назва річки в Криму, лівої притоки річки Біюк-Карасу.
Словник Української
Алохор — власна назва села в Криму, розташованого в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим.
Алохор — власна назва річки в Криму, лівої притоки річки Біюк-Карасу.
1. (у фізиці) Явище зміни кольору речовини внаслідок наявності домішок або структурних дефектів, коли забарвлення не є властивим самій чистій речовині.
2. (у мінералогії) Забарвлення мінералу, спричинене незначними домішками інших хімічних елементів, тоді як у чистому вигляді він є безбарвним (наприклад, забарвлення кварцу або корунду).
1. (у фізиці, про випромінювання) такий, що містить кілька довжин хвиль; не монохроматичний.
2. (у хімії, про барвники) такий, що здатний змінювати колір залежно від середовища (наприклад, від кислотності).
1. (у психології, соціології) такий, що орієнтований на інших людей, на їхні інтереси, потреби та почуття; зосереджений на іншій людині або групі, а не на собі (про особистість, поведінку, ставлення).
2. (у лінгвістиці) такий, що описує дію або ситуацію з точки зору учасника, який не є основним агентом (діячем); що приймає перспективу об’єкта дії або іншого учасника події.
Алоциклія — у геології: велика, повільно протікаюча коливальна рухома структура земної кори, що охоплює значну частину платформи (щита) і характеризується повільною зміною напрямку руху (підняття змінюються опусканнями).
Алоциклія — у біології (ботаніці): тип розташування листя на стеблі, при якому сусідні листки ростуть не прямо один над одним, а зміщено, часто по спіралі, що забезпечує їм краще освітлення.
Алошкіра — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
1. Мінерал класу сульфідів, телурид свинцю та золота (PbTe з домішками Au), що зустрічається в золоторудних родовищах; назва походить від Алтайських гір.
2. (у спеціалізованій літературі) Рідкісна порода, що складається переважно з кварцу та польового шпату, названа за місцем першої знахідки на Алтаї.
1. Створений за принципом поєднання алфавітного порядку з систематичним групуванням за темами, розділами або галузями знань (про каталог, покажчик, словник тощо).
2. Який має одночасно ознаки алфавітного та систематичного впорядкування.
1. Який складається з літер латинського або національного алфавіту та арабських цифр, а також може включати інші стандартні друкарські знаки (наприклад, пунктуаційні чи спеціальні символи).
2. Який стосується системи кодування, представлення чи обробки символів, де кожному знаку (літері, цифрі, розділовому знаку) відповідає певний числовий код.
1. Похідне прізвище або патронім, утворене від чоловічого імені Алфей, що вказує на належність до батька (дочка Алфея).
2. У міфологічному контексті — епітет або ім’я жіночого персонажа, пов’язаного з божеством річки Алфей (наприклад, Артеміда Алфея).