1. Який містить у своєму складі алюміній та кисень, що утворюють оксид алюмінію; стосовний до оксиду алюмінію.
2. У хімічній термінології: такий, що є сполукою оксиду алюмінію з іншим оксидом (наприклад, про алюмінати).
Словник Української
1. Який містить у своєму складі алюміній та кисень, що утворюють оксид алюмінію; стосовний до оксиду алюмінію.
2. У хімічній термінології: такий, що є сполукою оксиду алюмінію з іншим оксидом (наприклад, про алюмінати).
1. Який складається з алюмінію та магнію, містить ці метали як основні компоненти (про сплави).
2. Який стосується одночасно алюмінію та магнію, пов’язаний з їхньою спільною присутністю або взаємодією (про властивості, процеси тощо).
Покритий тонким шаром алюмінію для захисту від корозії або надання декоративних властивостей.
Підданий хіміко-термічній обробці для насичення поверхні алюмінієм з метою підвищення жаростійкості.
1. (у хімії) такий, що містить у своїй структурі одночасно органічні радикали та атоми алюмінію, що безпосередньо зв’язані з атомом вуглецю; що стосується сполук, у яких атом алюмінію безпосередньо зв’язаний з атомом вуглецю органічного радикала.
2. (у хімії) що належить до галузі хімії, яка вивчає органічні сполуки алюмінію, або пов’язаний із нею.
1. Покривати поверхню металу тонким шаром алюмінію для захисту від корозії або надання певних технічних властивостей.
2. (у хімії) Вводити алюміній до складу сполуки, сплаву або обробляти за допомогою алюмінію.
1. Покритий тонким шаром алюмінію або його сплаву для захисту від корозії, надання декоративного вигляду або покращення технічних характеристик (про метали, вироби).
2. Який містить у своєму складі алюміній як технологічну добавку (про матеріали, напр., сталь).
1. Хронічна професійна хвороба, що виникає внаслідок тривалого вдихання пилу алюмінію або його сполук, характеризується ураженням легень (фіброз) та нервової системи.
2. (у техніці) Покриття поверхні металевого виробу тонким шаром алюмінію для захисту від корозії або з декоративною метою.
1. Органічна сполука, триамонієва сіль ауринутрикарбонової кислоти, що використовується в аналітичній хімії як чутливий реактив для кольорометричного визначення алюмінію, а також галію, індію та деяких інших елементів.
2. (розм.) Торгова марка або побутова назва високоміцного композитного матеріалу на основі алюмінієвої матриці, армованої волокнами, що застосовується для виготовлення легких та міцних конструкцій у авіаційній, космічній та спортивній промисловості.
1. Хімічна сполука, утворена в результаті взаємодії оксиду алюмінію з оксидом іншого металу, що належить до групи алюмінатів.
2. Мінерал, природна сполука на основі алюмінію, який є солями алюмінієвих кислот.
Алюмінотерапія — застарілий метод лікування, заснований на внутрішньому або підшкірному введенні препаратів алюмінію (наприклад, у вигляді розчину квасців) для пригнічення функції потових залоз, зокрема при підвищеній пітливісті.