Словник Української
1. (геол.) Пов’язаний з арктотретинським ярусом — стратиграфічним підрозділом середнього олігоцену в палеогеновій системі, що відповідає інтервалу близько 28-23 мільйонів років тому.
2. (палеонт.) Характерний для арктотретинського ярусу або що існував у цей геологічний період.
1. (у ботаніці) молоде листя, що тільки розпускається з бруньок, особливо у деревних рослин; також сукупність таких листочків на пагонах.
2. (переносно, рідко) про щось ніжне, молоде, що тільки розвивається, з’являється (наприклад, про покоління, ідеї).
1. Прикметник, що стосується технічного пристрою (машини, механізму) для автоматичного збирання, підбору та комплектування окремих аркушів паперу, друкованих листівок або подібних матеріалів у пачки або стоси.
2. У складі технічного терміна (наприклад, “аркушепідбиральна машина”) — призначений для послідовного підбирання аркушів зі стоси та формування з них заданих комплектів (блоків) у поліграфічному виробництві або пакувальних процесах.
1. Математична функція, обернена до тригонометричної функції (наприклад, арксинус, арккосинус, арктангенс), що визначає кут (дугу) за значенням його тригонометричної функції.
1. Торгова марка та вид м’якого заліза з низьким вмістом вуглецю, що характеризується високою чистотою, пластичністю та добрими магнітними властивостями; широко застосовувалося у виробництві електромагнітних сердечників, реле та інших деталей електротехніки.
2. Уживана назва для електротехнічної сталі або м’якого магнітного матеріалу на основі заліза, що походить від оригінальної торгової марки “Armco”.
1. Власна назва української компанії-виробника будівельних та оздоблювальних матеріалів, зокрема цегли, блоків, тротуарної плитки тощо.
2. Розмовна назва будівельних блоків (наприклад, газобетонних або керамзитобетонних), що випускаються однойменною компанією, а іноді й взагалі будівельних блоків подібного типу.
1. Створений з армокаменю — будівельного матеріалу, що являє собою поєднання залізобетону з природним каменем (брилами, валунами) або цеглою.
2. Побудований або виконаний з використанням армокаменю (про споруди, конструкції, елементи).
Армокаркас — будівельна конструкція, що складається з металевих стрижнів (арматури), з’єднаних між собою у просторову решітку або каркас, призначений для армування залізобетонних виробів та монолітних споруд з метою підвищення їх міцності на розтяг і стиск.
1. Пов’язаний з армокерамікою — композиційним матеріалом, що складається з керамічної основи, армованої (посиленої) металевими волокнами або дрітом.
2. Виготовлений з армокераміки або призначений для її виробництва.
1. Скорочена назва арматурної конструкції — виріб із сталевих стержнів, дроту або канатів, що використовується для армування залізобетонних елементів будівель та споруд.
2. У розмовній мові — будь-яка металева конструкція (каркас, рама, опора), що виконує несучу або армуючу функцію.