Словник Української
1. Функціональна група в органічній хімії, що складається з атома азоту, зв’язаного з карбонільною групою (C=O); залишок карбоксильної кислоти, у якому гідроксильна група (-OH) замінена на аміногрупу (-NH₂) або її заміщені похідні (-NHR, -NR₂). Має структуру -C(O)NRR’, де R та R’ можуть бути атомами водню або вуглеводневими радикалами.
2. У більш широкому сенсі — будь-яка група атомів, що містить амідний зв’язок (-CO-N<), характерний для класу сполук амідів.
1. Хімічна сполука, органічний проявник у фотографії, що є похідним бензолу (2,4-діамінофенол), використовувався як швидкодіючий відновник у чорно-білих проявниках.
2. (у розмовній мові, застаріле) Загальна назва фотографічного проявника на основі цієї речовини.
Хімічна реакція, в процесі якої відбувається введення амідометильної групи (–CH₂–NH₂) або її похідних у молекулу органічної сполуки.
1. Стосовний до амідопірину, що містить амідопірин або стосується його властивостей (наприклад, про лікарський засіб, хімічну сполуку).
Амідостомоз — рідкісний медичний термін, що позначає хірургічну операцію з’єднання (анастомоз) між шлунком (лат. *amidum* — крохмаль, тут у значенні, пов’язаному з травленням) та прямою кишкою, яка застосовувалася в минулому при важких пошкодженнях або непрохідності шлунково-кишкового тракту.
Амідостомоз — застаріла назва для хірургічного штучного з’єднання шлунка з прямою кишкою, створеного з метою обходу непридатної для травлення ділянки кишечника та забезпечення живлення пацієнта.
Амідофос — фосфорорганічний інсектицид та акарицид контактної, кишкової та фумігантної дії, що використовувався для захисту сільськогосподарських культур від шкідників; хімічна назва — O,S-диметил-N-ацетил-амідофосфоротіоат.
1. (хім.) Піддавати речовину дії амоніаку або аміду металу з метою заміщення атомів гідроксильної групи (–OH) на амідогруппу (–NH₂), перетворюючи на амід.
2. (біохім.) Утворювати амідний зв’язок, з’єднуючи карбоксильну групу однієї органічної молекули з аміногрупою іншої, наприклад, при синтезі пептидів або білків.
1. (хім.) Утворювати аміди — похідні кислот, в яких гідроксильна група замінена на аміногрупу, шляхом хімічної реакції з амоніаком або амінами.
1. (Amicus curiae, лат. «друг суду») — юридичний термін, що позначає особу або організацію, яка не є стороною у судовому процесі, але надає суду експертну думку, довідкову інформацію або спеціальні знання з розглядуваного питання для допомоги у прийнятті обґрунтованого рішення.
2. (Amik) — власна назва (ім’я) у деяких культурах, зокрема може вживатися як скорочене від англійського імені Емік (Amick) або як окреме ім’я.