1. (хімія) Стосовний до амінооцтової кислоти (гліцину), що є найпростішою амінокислотою, або утворений з неї; гліциновий.
-
амінопептидаза
Амінопептидаза — фермент класу гідролаз, що каталізує відщеплення N-кінцевої амінокислоти від пептидів і білків, граючи важливу роль у процесах травлення та обміну білків у живих організмах.
-
амінопропіоновий
1. Хімічний термін, що стосується амінопропіонової кислоти (α-амінопропіонової кислоти), більш відомої як аланін — амінокислота, що входить до складу білків.
2. У складних назвах органічних сполук — такий, що містить у своїй молекулі аміногрупу (-NH₂) та пропіонову кислоту або її залишок.
-
амінопурини
Амінопурини — група похідних пурину, органічних сполук, у молекулах яких один або кілька атомів водню в пуриновому ядрі заміщені на аміногрупи (-NH₂); важливі біологічно активні речовини, до яких належать нуклеїнові основи аденін та гуанін.
-
аміносполука
Аміносполука — органічна сполука, молекула якої містить одну або декілька аміногруп (-NH₂), що визначає її основні хімічні властивості; загальна назва для амінів, амінокислот, аміноспиртів тощо.
-
аміносполуки
Аміносполуки — органічні сполуки, похідні аміаку, в молекулах яких один або кілька атомів водню заміщені на вуглеводневі радикали; за кількістю заміщених атомів водню розрізняють первинні, вторинні та третинні аміни.
Аміносполуки — широка класифікаційна категорія, що включає як прості аміни, так і складніші органічні молекули, що містять аміногрупу (-NH₂), наприклад, амінокислоти, аміноспирти тощо.
-
аміностимулін
Аміностимулін — власна назва лікарського препарату, що є комплексом амінокислот і використовується як загальнозміцнюючий та стимулюючий обмін речовин засіб.
-
амінофен
1. Органічна сполука, похідне фенолу, в якій один або кілька атомів водню в бензольному кільці заміщені на аміногрупу (-NH₂); використовується як проміжний продукт у синтезі барвників, лікарських засобів та інших речовин.
2. Загальна назва для групи лікарських препаратів (наприклад, парацетамолу), що є похідними амінофенолу та мають знеболювальну та жарознижувальну дію.
-
аміноформ
1. (хімія) Тверда, безбарвна, кристалічна речовина, що є полімером гексаметилентетраміну (уротропіну) з формальдегідом; застосовувалася як антисептичний засіб, зокрема в медицині та ветеринарії.
2. (медицина, заст.) Лікарський препарат на основі полімеру формальдегіду та аміаку, який у минулому використовувався як сильний антисептик і дезодорант для зовнішнього застосування.
-
амінохлорування
Амінохлорування — хімічна реакція приєднання аміну та атома хлору до ненасичених вуглеводневих зв’язків (наприклад, подвійних або потрійних) в одній молекулі, що призводить до утворення амінохлоропохідних сполук.