Словник Української
1. Біохімічний процес розкладання органічних азотовмісних сполук (білків, сечовини, нуклеїнових кислот) мікроорганізмами в ґрунті, воді або відходах з утворенням аміаку та його сполук.
2. Перша стадія нітрифікації, що є складовою частиною кругообігу азоту в природі.
1. (хімія, техн.) Про речовину, матеріал або середовище: насичений аміаком або оброблений аміаком; що містить аміак.
2. (сільське господарство, агрохімія) Про добриво, ґрунт тощо: оброблений аміачною водою або аміачними сполуками з метою підвищення вмісту азоту.
1. (у біохімії та екології) Перетворювати органічні азотовмісні сполуки (наприклад, білки, сечовину) на аміак або його похідні (амонійні солі) внаслідок мікробіологічних процесів розкладання; здійснювати амоніфікацію.
2. (у хімії та технології) Насичувати аміаком, вводити аміак у склад речовини або обробляти за допомогою аміаку.
1. (у хімії та біохімії) Перетворюватися на аміак або амонійні сполуки внаслідок процесів розкладання органічних речовин, що містять азот.
2. (у сільському господарстві, екології) Зазнавати амоніфікації — мікробіологічного розщеплення азотовмісних органічних речовин (наприклад, білків, сечовини) ґрунту або відходів з утворенням аміаку.
Амоноліз — хімічна реакція обміну, при якій один з реагентів є аміаком; заміщення атома або групи атомів у молекулі органічної сполуки на аміногрупу (-NH₂) під дією аміаку або його похідних.
1. Релігійно-філософська доктрина в християнстві VII століття, що визнавала у Христа дві природи (божественну та людську), але лише одну божественну волю (телес) та одну божественну енергію, що було спробою компромісу між монофізитством та диофізитством; засуджена як єресь на Шостому Вселенському соборі (680–681 рр.).
2. Назва єресі, що виникла на основі цієї доктрини, а також історичної релігійної течії її послідовників.
Амооксидування — хімічний процес, тип окиснення, при якому молекула речовини окиснює сама себе без участі зовнішнього окиснювача, часто з одночасним відновленням іншої частини тієї самої молекули або іона (автоокиснення-відновлення).
Амніопластика — хірургічна операція з відновлення цілісності плодових оболонок (амніону) при їх розриві під час вагітності з метою продовження гестації та профілактики ускладнень.
Медичний інструмент у вигляді трубки з освітлювальним пристроєм, призначений для візуального огляду плодових оболонок та навколоплідних вод через шийку матки під час вагітності.
1. Отримати амністію, бути звільненим від покарання або від його подальшого відбування на підставі акта амністії.
2. Рідко вживане значення: бути прощеним, отримати помилування.