Словник Української
1. (палеонтологія) Викопний головоногий молюск ряду амонітів, що існував у палеозойській та мезозойській ерах, мав спірально згорнену раковину з розгалуженою системою перегородок.
2. (медицина, застаріле) Запальне захворювання амніону (плодових оболонок), що виникає під час вагітності або пологів.
1. (у хімії та промисловості) Обробляти аміаком або його сполуками для надання певних властивостей, наприклад, збагачувати азотом, нейтралізувати кислоти тощо.
2. (у сільському господарстві) Збагачувати ґрунт або корми азотними сполуками (аміачною водою, аміачною селітрою) для підвищення їх родючості або поживної цінності.
1. (хім.) Перетворюватися на амоніак або сполуки амонію; насичуватися амоніаком.
2. (с.-г.) Насичуватися аміачними сполуками внаслідок розкладання органічних речовин (про ґрунт).
1. (хімія) Такий, що перетворює азотовмісні органічні сполуки на амоніак або сприяє накопиченню амоніаку в чомусь.
2. (біохімія, мікробіологія) Пов’язаний з процесом амонізації (амоніфікації) — розкладу мікроорганізмами білків та інших азотовмісних органічних речовин з утворенням амонійних солей.
1. (хімія) Який містить у своєму складі амоній та кислотний залишок; стосується солей, утворених амонієм та кислотами, зокрема азотною кислотою.
2. (спец.) Стосується амонійної селітри (амонійної солі азотної кислоти), що застосовується як азотне добриво або компонент вибухових речовин.
1. Стосуючись до амонійної селітри (нітрату амонію), що містить іони амонію та нітрат-іони, або вироблений на її основі.
2. Характерний для амонійної селітри, властивий їй.
Амонійфосфат — загальна назва солей ортофосфатної кислоти (H₃PO₄), що містять катіон амонію (NH₄⁺); найважливіші з них — моноамонійфосфат (NH₄H₂PO₄) та діамонійфосфат ((NH₄)₂HPO₄), які широко використовуються як мінеральні азотно-фосфорні добрива.
Амонійфосфат — харчова добавка (E342), регулятор кислотності та стабілізатор, що застосовується в харчовій промисловості.
Амоніоборит — рідкісний мінерал, гідроборат амонію, який кристалізується в моноклінній сингонії; зустрічається у вигляді кір або нальотів у місцях випаровування води в родовищах бора.
Амоніоярозит — мінерал класу сульфатів, водний сульфат заліза та амонію, що утворюється в умовах високої кислотності, зокрема у вулканічних фумаролах або на звалищах відпрацьованих гірничих порід внаслідок окиснення сульфідів.
1. (палеонт.) Пов’язаний з амонітами, властивий амонітам; що складається з амонітів.
2. (геол.) Який містить у собі скам’янілості амонітів, утворений з переважанням їхніх решток.