Словник Української
1. (у техніці, про механізми, пристрої) Приходити в стан готовності до роботи, автоматично налаштовуватися або калібруватися після вмикання живлення або перезапуску.
2. (у комп’ютерних технологіях, про програмне забезпечення або системи) Виконувати початкову самостійну перевірку (самодіагностику), завантажувати необхідні параметри та модулі для подальшого функціонування.
1. (від фр. apprêt — обробка, оздоблення) Стосовний до заключної обробки, оздоблення тканини, шкіри, паперу або іншого матеріалу для надання йому певних властивостей (м’якості, блиску, щільності, водостійкості тощо); фінішний.
2. (у поліграфії) Стосовний до заключного етапу виготовлення палітурки книги, що включає її прикрасу, каширування, тиснення та інші оздоблювальні операції.
Апретурниця — жіноча форма від слова “апретурник”, яка вживається рідко; жінка, яка працює апретурником, тобто займається апретурою — остаточним обробленням, оздобленням та підготовкою до використання виробів із хутра або шкіри.
1. (текстильна промисловість) Який стосується апретування — нанесення на тканину спеціальних хімічних речовин (апретів) для надання їй певних властивостей (твердості, м’якості, блиску, несминаємості тощо).
2. (текстильна промисловість) Який виконує операцію апретування; призначений для апретування.
1. (екон.) Підвищення курсу національної валюти відносно іноземних валют або золота, що відбувається в результаті регулювальних заходів держави (протилежне — девальвація).
2. (фін.) Збільшення вартості активів (наприклад, цінних паперів, нерухомості) внаслідок зростання попиту на них або інших ринкових факторів.
3. (перен., книжн.) Правильне оцінювання, висока оцінка, усвідомлення цінності чогось (наприклад, мистецтва, вчинку).
1. (філос.) Пов’язаний з апріорністю; такий, що ґрунтується на апріорних знаннях, принципах чи умовиводах, тобто на знаннях, одержаних незалежно від досвіду, що передують йому.
2. (перен.) Такий, що виходить із заздалегідь прийнятих, не обґрунтованих досвідом положень; догматичний, бездоказовий.
1. Який стосується апробації — офіційного схвалення, затвердження або дозволу на використання чогось (наприклад, нового сорту рослин, породи тварин, лікарського засобу, навчального посібника).
2. Який служить для апробації, призначений для неї (наприклад, апробальне дослідження, апробальна комісія).
Апробата — у середньовічній та ранньомодерній Європі, зокрема в Речі Посполитій, офіційний дозвіл (привілей) короля або сейму на друкування книги, зазвичай релігійного, наукового чи законодавчого змісту, що був обов’язковою умовою для її публікації та поширення.
Апробата — у широкому сенсі, будь-яка офіційна схвальна резолюція, дозвіл або затвердження, видані відповідною інстанцією (наприклад, церковною чи світською владою) на певну дію або документ.
1. Отримати офіційне схвалення, бути затвердженим (про документ, проект, рішення тощо) в результаті апробації.
2. Бути визнаним придатним, отримати позитивну оцінку в результаті випробування, перевірки (про методи, технології, сорти рослин тощо).
3. (У науковій практиці) Пройти процедуру публічного обговорення та захисту наукової роботи (наприклад, дисертації) з метою отримання офіційного висновку.
1. (у математиці, техніці) Який стосується апроксимації; наближений, що виражає приблизне значення або описує метод наближеного обчислення, моделювання чи представлення.
2. (у лінгвістиці) Який виражає приблизну кількість або не точну, а округлену величину; наближено-кількісний (наприклад, про граматичні засоби: *апроксимативні числівники*).