1. Стосовний до Арговії — історичної області в Шотландії, розташованої на західному узбережжі, або її мешканців.
2. Стосовний до графства Аргайл (Арговіл) у Шотландії, його культури, історії або традицій.
-
арґонія
1. У давньогрецькій міфології — назва міста в Арголіді, заснованого, за переказами, царем Діоклом, відомого за участю у Троянській війні.
2. У давньогрецькій міфології — одна з німф, дочок річкового бога Океана та його сестри Тетії.
3. У давньогрецькій міфології — одна з собак, що належали мисливцеві Актеону, якого розірвали на шматки власні пси за наказом богині Артеміди.
-
арґоновий
1. Який стосується арґону, властивий арґону, складається з арґону або призначений для роботи з ним.
2. У техніці: такий, що використовує арґон як захисне середовище або заповнювач (наприклад, про арґонове зварювання, арґонову лампу).
-
арґоновмісний
1. Який містить у своєму складі арґон (Ar) як один з компонентів; такий, що має в собі арґон.
2. Створений, заповнений або призначений для роботи з використанням арґону (наприклад, про газове обладнання, суміші, середовище).
-
ареа
1. Власна назва міжнародної мережі торговельних центрів, що належать однойменній австрійській компанії.
2. У спеціальній термінології (переважно в англомовних джерелах ареалогії) — синонім слова “ареал” у значенні області поширення певного явища, виду рослин, тварин тощо.
-
ареакосеканс
Ареакосеканс — обернена тригонометрична функція до косеканса; для заданого числа x (де |x| ≥ 1) визначається як кут (у радіанах або градусах), косеканс якого дорівнює x. Позначається arccosec x, arccsc x або cosec⁻¹x.
-
ареакосинус
Ареакосинус — обернена тригонометрична функція до косинуса; для заданого числа x (де -1 ≤ x ≤ 1) ареакосинус визначає кут y (в радіанах у діапазоні від 0 до π), косинус якого дорівнює x (cos y = x). Позначається як arccos x або cos⁻¹x.
-
ареакотангенс
Ареакотангенс — обернена гіперболічна функція до гіперболічного котангенса; для заданого числа x (де |x| > 1) це таке число y, що cth(y) = x, або, в іншому записі, y = arccth(x) = 0.5 * ln((x+1)/(x-1)).
-
ареактивність
1. (у психології, медицині) Властивість або стан організму, нервової системи, при якому відсутня або значно знижена здатність реагувати на зовнішні подразники; відсутність реактивності.
2. (у техніці, фізиці) Властивість матеріалу, системи або середовища не вступати в хімічні або фізичні реакції за певних умов; інертність, низька реакційна здатність.
-
ареалознавство
Галузь лінгвістики, що вивчає розповсюдження мовних явищ (діалектів, слів, граматичних особливостей тощо) у просторі, їхні ареали та межі поширення; лінгвістична географія.