• аргентинці

    1. Народ, основне населення Аргентини, що належить до іспаномовних латиноамериканських народів.

    2. Представники цього народу; жителі або громадяни Аргентини.

  • аргентит

    1. Мінерал срібно-сірого кольору, сульфід срібла (Ag₂S), важлива руда для добування срібла; кристалізується в кубічній системі, має металічний блиск і чорну риску.

  • аргентометрія

    1. Метод кількісного хімічного аналізу, заснований на вимірюванні об’єму розчину солі срібла (азотнокислого срібла), витраченого на осадження галогенідів або інших аніонів, що утворюють з іонами срібла малорозчинні сполуки.

    2. Розділ аналітичної хімії, що вивчає методи титрування, в яких як реагент використовуються розчини солей срібла, зокрема для визначення галогенів, ціанідів, роданидів та інших речовин.

  • аргентопірит

    1. Мінерал класу сульфідів, різновид піриту, що містить значну домішку срібла; срібний колчедан.

  • аргенторат

    1. Аргенторат — назва давнього кельтського поселення на території сучасної Франції, на місці якого виникло місто Страсбург.

    2. Аргенторат — у давнину: назва річки Іль (фр. Ill), притоки Рейну, на берегах якої розташовувалося однойменне поселення.

  • аргентотипний

    1. (фотогр.) Стосується аргентотипії — раннього фотографічного процесу, при якому світлочутливий шар на основі солей срібла наносився безпосередньо на папір.

    2. (мист.) Виконаний або одержаний за допомогою аргентотипії; властивий аргентотипії.

  • аргентоярозит

    Аргентоярозит — мінерал класу сульфатів, рідкісна срібловмісна різновидність ярозитів, хімічна формула: KAg3Fe3+3(SO4)2(OH)6.

  • арґентум

    1. Хімічний елемент з атомним номером 47, срібло (від латинської назви Argentum); термін, що вживається переважно в науковому, особливо латинському, контексті для позначення цього металу.

    2. У геральдиці — один з двох металів (поряд із золотом — аурумом), який у блазонуванні (описі гербів) позначає срібний (білий) колір або срібну фарбу на гербі.

  • арґоново-іонний

    1. Пов’язаний з використанням іонів арґону, стосовний до них; заснований на дії іонізованого арґону.

    2. У техніці та технології: такий, що працює на основі арґону та його іонів, призначений для обробки поверхонь (наприклад, лазерного матеріалів) за допомогою іонізованого арґону.

  • арґонодуговий

    1. Пов’язаний з електричним дуговим розрядом, що горіє в атмосфері інертного газу арґону, який застосовується для зварювання, різання або плавлення металів.

    2. Стосунний до технології або обладнання, що використовує такий розряд, наприклад: арґонодугове зварювання, арґонодугова лампа.