• арно

    1. Власна назва річки в Італії, лівої притоки По, що протікає через Флоренцію та Емілію-Романью.

    2. Власна назва селища в Італії, розташованого в регіоні Тоскана, провінція Ареццо.

  • арнольд

    1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що означає “сильний як орел”.

    2. Прізвище, поширене в англомовних та німецькомовних країнах.

    3. У спорті та кінематографі — звичайне скорочене звертання до видатного культуриста та актора Арнольда Шварценеггера.

    4. У математиці — ім’я російського математика Володимира Арнольда, відомого внесками в теорію динамічних систем, теорію катастроф та інші галузі (напр., “гіпотеза Арнольда”, “дифузія Арнольда”).

  • арнольдівна

    1. По батькові жінки, утворене від чоловічого імені Арнольд; вказує на ім’я батька особи (наприклад: “Марія Арнольдівна”).

    2. (рідко) Жіноче прізвище, утворене від імені Арнольд.

  • арнольдович

    1. По батькові чоловіка, утворене від імені Арнольд; форма звертання або позначення сина Арнольда (наприклад: “Михайло Арнольдович”).

    2. (у спеціалізованих контекстах, переважно в історії науки) Прізвисько або частина псевдоніма, що вказує на учнівство або належність до наукової школи видатного вченого на ім’я Арнольд (зокрема, може стосуватися послідовників математика Володимира Ігоровича Арнольда).

  • ароба

    1. Вантажний двоколісний віз із високими бортками, що використовувався переважно в Іспанії та країнах Латинської Америки.

    2. Іспанська міра площі землі, що дорівнює приблизно 0,4472 гектара (4472 м²).

    3. Іспанська міра довжини, що дорівнює приблизно 14,19 метра.

  • аробний

    1. Який стосується арабів, пов’язаний з арабськими народами, їхньою культурою, мовою або територією проживання; арабський.

    2. Який стосується арабської в’ючної худоби (коней, верблюдів), призначеної для перевезення вантажів або роботи в упряжі.

  • арозійний

    1. (геологія, ґрунтознавство) Пов’язаний з арозією (змиванням, розмиванням або здуванням верхніх шарів ґрунту водою та вітром); такий, що стосується процесів руйнування та знесення поверхні землі природними агентами.

    2. (геологія) Утворений внаслідок арозії; такий, що має походження від розмивання, руйнування гірських порід.

    3. (сільське господарство, екологія) Схильний до арозії, легко піддається розмиванню або вивітрюванню (про ґрунти, схили тощо).

  • ароїлоксилювання

    Ароїлоксилювання — хімічний процес, реакція введення ароїлоксильної групи (-OAr, де Ar — ароматичний радикал) в органічну молекулу, зазвичай шляхом заміщення атома гідрогену або іншого функціонального залишку.

  • аролій

    1. (мистецтво) Візантійська та давньоруська прикраса у вигляді стилізованого рослинного орнаменту, що нагадує листя акації або пальми; часто використовувався в архітектурі, іконописі та книжковій графіці.

    2. (іконопис) Стилізоване зображення пагона або дерева життя у вигляді трилисника, що символізує вічне життя; характерний елемент давньоруського та українського іконопису, особливо в оздобленні нимбів та фону.

  • аристарх

    1. Власна назва: ім’я давньогрецького астронома та математика з острова Самос (бл. 310–230 до н. е.), який першим висунув гіпотезу про обертання Землі навколо Сонця.

    2. Загальний термін (переносне значення): суворий, принциповий і неупереджений критик, особливо в галузі мистецтва, літератури або науки; людина з високим смаком і безкомпромісними вимогами.