1. Чоловіче особове ім’я грецького походження, що означає “безсмертний”; відповідник імені Афанасій.
2. Рослинна олійна культура, відома також як сафлор фарбувальний (Carthamus tinctorius).
Словник Української
1. Чоловіче особове ім’я грецького походження, що означає “безсмертний”; відповідник імені Афанасій.
2. Рослинна олійна культура, відома також як сафлор фарбувальний (Carthamus tinctorius).
По батькові жінки, утворене від чоловічого імені Атанас (варіант імені Афанасій).
Атанасіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Атанасій (Афанасій). Вказує на ім’я батька особи. Використовується як складова повного імені жінки разом з особовим ім’ям та прізвищем (наприклад, Марія Атанасіївна).
Атанасій — чоловіче особове ім’я грецького походження (грец. Αθανάσιος), що означає “безсмертний”. Український церковний варіант імені Афанасій, поширений переважно в західних регіонах України.
Атанасій — народна або діалектна форма канонічного церковного імені Афанасій, яке вживається в побуті та парафіяльній практиці.
Похідне чоловіче по батькові від імені Атанасій, утворене за допомогою суфікса -ович, що вказує на ім’я батька особи. Використовується як друга складова повного триімення (наприклад, Петро Атанасійович).
Атанасія — жіноче ім’я грецького походження (грец. Αθανασία), що означає “безсмертна”.
Атанасія — християнське свято на честь Воскресіння Христового (Пасхи), що вживається переважно в західних регіонах України; синонім до “Великдень”.
Атанасія — народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), відомої як безсмертник пісковий (Helichrysum arenarium), яку традиційно збирали та використовували з лікувальною метою.
Атанасович — українське прізвище, що походить від імені Атанас (варіант церковного імені Афанасій) та патронімічного суфікса -ович, що означає “син Атанаса”.
1. Стосується до групи індіанських народів (атапаски, атабаски), що мешкають переважно на північному заході Північної Америки (на Алясці, у Канаді та західних штатах США), або до їхніх мов, культури.
2. Стосується до мовної сім’ї на-дене, до якої входять мови народів атапаски, а також мови тлінкіти, навахо, апачі та ін.
Атапульгіт — рідкісний глинистий мінерал, водний силікат магнію, що має волокнисту структуру та використовується як адсорбент, загущувач та носій каталізаторів у промисловості.
1. Фармакологічний засіб (лікарський препарат), що сприяє зняттю тривоги, страху, внутрішньої напруги та досягненню спокою, не порушуючи при цьому значно свідомість; транквілізатор.
2. У філософії, зокрема в епікурейців та стоїків — стан душевного спокою, безтурботності, незворушності, досягнення якого вважалося вищою метою та щастям мудреця.