• атанас

    1. Чоловіче особове ім’я грецького походження, що означає “безсмертний”; відповідник імені Афанасій.

    2. Рослинна олійна культура, відома також як сафлор фарбувальний (Carthamus tinctorius).

  • атанасівна

    По батькові жінки, утворене від чоловічого імені Атанас (варіант імені Афанасій).

  • атанасіївна

    Атанасіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Атанасій (Афанасій). Вказує на ім’я батька особи. Використовується як складова повного імені жінки разом з особовим ім’ям та прізвищем (наприклад, Марія Атанасіївна).

  • атанасій

    Атанасій — чоловіче особове ім’я грецького походження (грец. Αθανάσιος), що означає “безсмертний”. Український церковний варіант імені Афанасій, поширений переважно в західних регіонах України.

    Атанасій — народна або діалектна форма канонічного церковного імені Афанасій, яке вживається в побуті та парафіяльній практиці.

  • атанасійович

    Похідне чоловіче по батькові від імені Атанасій, утворене за допомогою суфікса -ович, що вказує на ім’я батька особи. Використовується як друга складова повного триімення (наприклад, Петро Атанасійович).

  • атанасія

    Атанасія — жіноче ім’я грецького походження (грец. Αθανασία), що означає “безсмертна”.

    Атанасія — християнське свято на честь Воскресіння Христового (Пасхи), що вживається переважно в західних регіонах України; синонім до “Великдень”.

    Атанасія — народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), відомої як безсмертник пісковий (Helichrysum arenarium), яку традиційно збирали та використовували з лікувальною метою.

  • атанасович

    Атанасович — українське прізвище, що походить від імені Атанас (варіант церковного імені Афанасій) та патронімічного суфікса -ович, що означає “син Атанаса”.

  • атапаський

    1. Стосується до групи індіанських народів (атапаски, атабаски), що мешкають переважно на північному заході Північної Америки (на Алясці, у Канаді та західних штатах США), або до їхніх мов, культури.

    2. Стосується до мовної сім’ї на-дене, до якої входять мови народів атапаски, а також мови тлінкіти, навахо, апачі та ін.

  • атапульгіт

    Атапульгіт — рідкісний глинистий мінерал, водний силікат магнію, що має волокнисту структуру та використовується як адсорбент, загущувач та носій каталізаторів у промисловості.

  • атарактик

    1. Фармакологічний засіб (лікарський препарат), що сприяє зняттю тривоги, страху, внутрішньої напруги та досягненню спокою, не порушуючи при цьому значно свідомість; транквілізатор.

    2. У філософії, зокрема в епікурейців та стоїків — стан душевного спокою, безтурботності, незворушності, досягнення якого вважалося вищою метою та щастям мудреця.