Апосафранін — природний барвник, отриманий з рослини шафрану (Crocus sativus), який належить до групи каротиноїдів і використовується в наукових дослідженнях як біологічний фарбник для мікроскопії.

Апосафранін — хімічна сполука, похідна сафраніну, що застосовується в гістології та цитології для забарвлення ядер клітин, зокрема в методі фарбування за Фельгену або в комплексі з іншими барвниками (наприклад, гематоксиліном).

Апоселеній — у давньогрецькій міфології: один з п’ятдесяти синів царя Лікаона, засновник аркадського міста Апоселенія.

Апосепалія — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі; входить до складу Маразліївської сільської громади.

Апосиопеза — стилістична фігура, при якій думка навмисно залишається недоговореною, а речення обривається, що створює ефект напруження, двозначності або натяку, який має бути зрозумілим з контексту чи ситуації.

Апоспермія — у ботаніці: тип розмноження деяких папоротеподібних рослин, при якому спора проростає не в гаметофіт (заросток), а безпосередньо в спорофіт (дорослу рослину), оминаючи стадію статевого розмноження.

Апоспіліт — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, на річці Норинь.

1. Відступництво від християнської віри, відмова від релігійних переконань або зречення від церкви; рідше — відступництво від будь-якої іншої віри чи вчення.

2. У переносному значенні — різка зміна переконань, ідейних або моральних принципів; відмова від колишніх ідеалів.

1. Короткі вислови, афоризми, що містять глибоку думку або життєву мудрість, часто приписувані видатним особистостям античності (наприклад, “Пізнай самого себе”).

2. Збірка таких висловів, афоризмів; апофтегми.