Словник Української
1. (у біології) Позбавлений голови або чітко вираженого головного відділу; безголовий (про організми, їхні стадії розвитку або колонії).
2. (у літературознавстві, про вірш) Такий, що починається без наголосу на першому складі; що має безнаголошу початку стопу.
3. (у політичній термінології, перен.) Позбавлений єдиного, чіткого керівництва або централізованої влади; безголовий (про організацію, рух тощо).
Ацефен — власна назва торгової марки ноотропного препарату на основі мефеноксату, що застосовується в медицині для покращення метаболізму мозку та при астенічних станах.
1. Медичний термін, що означає підвищення кислотності крові внаслідок порушення кислотно-лужної рівноваги організму; ацидоз.
2. У біохімії — стан, коли в організмі накопичуються кислі продукти обміну речовин або втрачаються лужні сполуки.
1. (у хімії) що стосується ацидиметрії — методу кількісного хімічного аналізу для визначення концентрації кислот у розчині шляхом титрування їх стандартним розчином лугу.
2. (у хімії) призначений для ацидиметричних вимірювань або пов’язаний з ними (наприклад, про ацидиметричний метод, ацидиметричне титрування).
1. (фармакологія) Торгова назва лікарського препарату, діючою речовиною якого є бетаїн гідрохлорид; застосовується як засіб, що підвищує кислотність шлункового соку при його недостатності.
2. (хімія, розм.) Скорочена назва нікотинової кислоти (вітаміну РР, вітаміну В₃), що вживалася в медичній та фармацевтичній практиці.
1. Власна назва українського музичного гурту, заснованого в 2017 році, що виконує музику в жанрах альтернативного року та інді-року.
2. У хімії (рідковживане) — група атомів, що визначає кислотні властивості сполуки; кислотний залишок.
1. Хімічний термін, що позначає комплексну сполуку, утворену іоном металу та кислотними лігандами (наприклад, оксалатними, цитратними, етилендіамінтетраоцтовими), які можуть мати негативний заряд; часто стосується аніонних комплексів у розчинах або твердих речовинах.
2. У біохімії та медицині — стійке хімічне об’єднання (хелат) між іонами металів (наприклад, заліза, кальцію) та органічними кислотами, що використовується для транспорту чи депонування елементів у організмі або як лікарська форма для корекції дефіцитів (наприклад, заліза у вигляді глюконатного ацидокомплексу).
Ацидоліганд — у хімії координаційних сполук: ліганд, який може приєднуватися до центрального атома металу через атом кисню, азоту або інший донорний атом, демонструючи при цьому кислотні властивості або походження від кислоти.
Ацидоліз — хімічний процес розщеплення (гідролізу) органічних сполук під дією кислот, що часто використовується для перетворення складних речовин на простіші.
Ацидосполука — хімічна сполука, що містить кислотний залишок, утворений внаслідок заміщення атомів водню в кислоті на атоми металу або інші катіони; солі та інші похідні кислот.